No edit permissions for Ukrainian

16

тасйа нбгер абгӯт падма
сахасрркору-дідгіті
сарва-джіванікйауко
йатра свайам абгӯт свар

тасйа  —  Господа; нбге  —  з пупа; абгӯт  —  виріс; падмам  —  лотос; сахасра-арка  —  тисяча сонць; уру  —  більше; дідгіті  —  сліпуче сяйво; сарва  —  всіх; джіва-нікйа  —  обитель зумовлених душ; ока  —  місце; йатра  —  де; свайам  —  сам; абгӯт  —  постав; сва-р  —  всемогутній (Господь Брахма).

З пупа Бога-Особи Ґарбгодакашаї Вішну виріс лотос, що сяяв, немов тисяча сонць. Цей лотос містив у собі всі зумовлені душі, і першою істотою, яка з’явилася з цього лотоса, був всемогутній Брахма.

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша видно, що сукупність усіх зумовлених душ, які спочивали в тілі Бога-Особи після розпаду попереднього творіння, вийшла з Господа в формі лотоса. Цей лотос має назву хіранйаґарбга. Першою живою істотою, яка з’явилася на світ, був Господь Брахма, який спроможний самостійно завершити творення проявленого всесвіту. Тут сказано, що лотос з усіма живими істотами сяяв, наче тисяча сонць. Це означає, що живі істоти, бувши невід’ємними частками Верховного Господа, мають таку саму природу, як Він, тому що тіло Господа також випромінює сяйво    —    брахмаджйоті. Цей вірш ще раз підпирає описи Вайкунтгалоки, наведені в «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях: на Вайкунтгах, в духовному небі, не потрібне ні сонячне світло, ні місячне, ні електрика, ні вогонь. Кожна планета в духовному світі самосяйна, як сонце.

« Previous Next »