51
ахо етадж джаґат-сраша
сукта бата те ктам
пратішгіт крій йасмін
скам аннам адма хе
ахо — о; етат — це; джаґат-сраша — творець усесвіту; су-ктам — чудово зроблено; бата — справді; те — тобою; ктам — створено; пратішгіт — міцно встановлені; крій — всі обряди; йасмін — в чому; скам — разом із цим; аннам — жертвопринесення; адма — будемо поділяти; хе — о.
Вони прославляли Брахму: О творче всесвіту, ми дуже раді. Твоє творіння прекрасне. Тепер ти запровадив серед людей реґулярне виконання обрядів, і ми завдяки тому також отримаємо долю жертовних підношень.
ПОЯСНЕННЯ: Важливість жертвопринесення пояснено також у «Бгаґавад-ґіті» (3.10). Там Господь підтверджує, що на початку творення Брахма створив Ману разом із методом жертвопринесення і благословив їх: «Завжди виконуйте жертвопринесення. Завдяки цьому ви поступово будете підніматися до свого природного становища, усвідомлюючи свою істинну природу, і разом з тим ви зможете насолодитися матеріальним щастям». Всі живі істоти, яких створив Брахма, — це зумовлені душі і тому відчувають бажання панувати над матеріальною природою. Мета жертовних обрядів полягає в тому, щоб поступово відродити духовну свідомість живих істот. З жертвопринесення починається все життя у всесвіті. Однак жертовні обряди призначені для того, щоб задовольнити Верховного Господа. Той, хто не задовольнив Верховного Господа, чи хто не розвинув свідомості Крішни, не може бути щасливим — ні в матеріальних насолодах, ні в духовному самопізнанні.