32
сахха сва-калай
твад-вірйеа мах-муне
тава кшетре девахӯтй
праешйе таттва-сахітм
саха — із; ахам — Я; сва-аа-калай — Своєю довершеною часткою; тват-вірйеа — твоїм сім’ям; мах-муне — великий мудрче; тава кшетре — в твоїй дружині; девахӯтйм — в Девахуті; праешйе — вчитиму; таттва — вищої істини; сахітм — вчення.
О великий мудрче, Я теж з’явлюся у Своїй довершеній частці з лона твоєї дружини, Девахуті, після народження твоїх дев’яти дочок. Я поясню їй систему філософії, яка аналізує основоположні начала чи категорії.
ПОЯСНЕННЯ: Слова сва-калай провіщають появу Господа в образі Капіладеви, сина Девахуті й Кардами Муні, основоположник філософії санкг’ї, названої таттва-сахіт. Господь сказав Кардамі Муні, що втілиться як Капіладева і вчитиме людство філософії санкг’ї. У всьому світі філософія санкг’я знаменита як вчення іншого Капіладеви, але та санкг’я відрізняється від санкг’ї, яку пояснював Сам Господь. Є дві філософії санкг’ї: атеїстична санкг’я і теїстична санкг’я. Санкг’я, котру виклав Капіладева, син Девахуті, — це теїстична філософія.
Господь проявляє Себе в різних формах. Він завжди один, але став багатьма. Він поширює Себе в два різновиди форми: кала і вібгіннамша. Звичайні живі істоти належать до категорії вібгіннамша, а нічим не обмежені поширення вішну-таттви, як оце Вамана, Ґовінда, Нараяна, Прад’юмна, Всудева чи Ананта, належать до категорії свамша-кала. Свамша — це безпосереднє поширення Самого Господа, а кала — це поширення від поширення первинного Господа. Баладева — це поширення Крішни. Далі Сам Баладева поширюється в Санкаршану. Отже, Санкаршана — це кала, а Баладева — це свамша. Однак усі Вони між Собою невідмінні. Це чудово пояснено в «Брахма-самхіті» (5.46): діпрчір ева хі дантарам абгйупетйа. Від одної свічки можна запалити другу, від другої — третю, а тоді четверту, і таким чином можна запалити тисячі свічок, але всі свічки світять з однаковою силою, ні в чому не поступаючись одна одній. Кожна свічка потенційно наділена такою самою повною силою світіння, і водночас вони відрізняються одна від одної тим, що одна з них загорілася першою, друга — другою, третя — третьою, четверта — четвертою і т. д. Так само, між безпосередніми поширеннями Господа і Його похідними поширеннями немає відмінності. Те саме стосується і Господніх імен. Господь абсолютний, а тому Його ім’я, Його образ, розваги, оточення чи якості наділені тою самою могутністю. В абсолютному світі ім’я Крішни являє собою трансцендентний звуковий прояв Господа. Сила, яка міститься в Його імені, не поступається силі Його якостей, форми і т. д. Наше повторення Харе Крішна, імені Господа, має таку саму силу, як і Сам Господь. Форма Господа, якому ми поклоняємося, і Божество Господа в храмі мають однакову силу. Не треба думати, що ми поклоняємося ляльці чи статуї, навіть якщо інші бачить в Божестві тільки статую. Статуя Господа наділена такою самою силою, як і Сам Господь, і тому поклоняючись Його образу, ми отримуємо такий самий результат, який дає поклоніння Йому Самому. В цьому полягає наука свідомості Крішни.