25
аакнувас тад-віраха
мучан бшпа-кал муху
січад амба ватсеті
нетродаір духіту ікг
аакнуван — неспроможний знести; тат-вірахам — розлуку з нею; мучан — проливаючи; бшпа-калм — сльози; муху — знову й знову; січат — зволожував; амба — матінко; ватса — люба доню; іті — так; нетра-удаі — вологою очей; духіту — дочки; ікг — кучері.
Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»
ПОЯСНЕННЯ: Варто відзначити вжите в цьому вірші слово амба. Батько іноді любовно зве дочку «матінко», а іноді «люба». Відчуття розлуки цілком природне за таких обставин, тому що до заміжжя дівчина залишається батьковою дочкою, але коли вона виходить заміж, вона вже перестає бути членом його сім’ї. Вона йде в дім чоловіка, бо відтепер вона стає його власністю. Згідно з «Ману-самхітою», жінка не повинна бути незалежною. До одруження вона повинна залишатися власністю батька, а одружившись, вона повинна залишатися власністю чоловіка, поки він постаріє і поки в них підростуть діти. В старості, коли її чоловік приймає санн’ясу й залишає дім, вона переходить під опіку синів. Отож, жінка завжди перебуває під опікою: або батька, або чоловіка, або дорослих синів. Життя Девахуті може служити цьому за ілюстрацію. Батько Девахуті доручив піклуватися про неї чоловікові, Кардамі Муні, і так само Кардама Муні, покидаючи дім, передав цю відповідальність синові, Капіладеві. Усі ці події будуть послідовно описані тут.