No edit permissions for Ukrainian

32

бархішматі нма вібгур
й нірвійа самвасат
тасй правішо бгавана
тпа-трайа-вінанам

бархішматім  —  місто Бархішматі; нма  —  за назвою; вібгу  —  наділений великою могутністю Сваямбгува Ману; йм  —  в яке; нірвійа  —  увійшов; самвасат  —  мешкав перед тим; тасйм  —  в те місто; правіша  —  увійшовши; бгаванам  —  палац; тпа-трайа  —  троїсті страждання; вінанам  —  знищуючи.

Вступивши в місто Бархішматі, що вже давно служив йому за домівку, Ману увійшов до свого палацу, атмосфера якого звільняла від троїстих страждань.

ПОЯСНЕННЯ: Матеріальний світ і матеріальне існування сповнені троїстих страждань: страждань, яких завдають тіло й розум, страждань, яких завдають природні катаклізми, і страждань, яких завдають інші живі істоти. Людина покликана створювати в суспільстві духовну атмосферу, поширюючи свідомість Крішни. Властиві для матеріального буття страждання не можуть вплинути на людину, яка перебуває в свідомості Крішни. Це не означає, що, коли людина стає на шлях свідомості Крішни, вона вже не зазнає матеріальних страждань. Однак страждання матеріального буття не мають влади над тим, хто розвинув свідомість Крішни. В матеріальному світі страждання існуватимуть завжди, але свідомість Крішни    —    це свого роду щеплення, яке допомагає нам не впасти жертвою цих страждань. Для того, хто розвинув свідомість Крішни, не має різниці    —    жити в раю чи жити в пеклі. Як саме Сваямбгува Ману створив атмосферу, яка захищала від впливу матеріальних страждань, пояснено в наступному вірші.

« Previous Next »