18

ПОЯСНЕННЯ: Тут сказано, що Верховний Бог-Особа перебуває в серці як Наддуша. Цей факт пояснено також і в «Бгаґавад-ґіті»: Наддуша залишається поряд із індивідуальною душею і спостерігає за нею як свідок. Те саме сказано і в інших ведичних писаннях, де сказано, що на одному дереві тіла сидять два птахи, один поїдає плоди цього дерева, а другий спостерігає за ним як свідок. Цей пуруша, чи Параматма, який перебуває в тілі індивідуальної душі, названий у «Бгаґавад-ґіті» (13.23) упадраш, свідок, і анумант, повелитель, від якого індивідуальна душа отримує дозвіл на свої дії. Отримуючи від зовнішньої енерґії Верховного Господа те чи інше тіло, зумовлена душа переймається його щастям і стражданням. Верховна жива істота, Параматма, відмінна від зумовленої душі. «Бгаґавад-ґіта» називає Параматму махевара, тобто «Верховний Господь». Господь    —    це Параматма, Він не джіватма. Параматма    —    це Наддуша, що сидить поряд з індивідуальною душею, щоб дарувати Свій дозвіл на її діяльність. Зумовлена душа приходить у матеріальний світ для того, щоб намагатися панувати над матеріальною природою. Але без дозволу Верховного Господа ніхто не здатний нічого зробити, і тому Господь супроводжує джіву, чи душу, спостерігаючи за її діями і санкціонуючи їх. Крім того, Верховний Господь    —    це бгокт, той, хто підтримує зумовлену душу і піклується про неї.

За своєю природою жива істота    —    невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і тому Господь відчуває до живих істот велику любов. На жаль, коли жива істота впадає в ілюзію під впливом зовнішньої енерґії, вона забуває про свої вічні стосунки з Господом. Але щойно вона усвідомлює своє природне становище, вона досягає звільнення. Крихітна незалежність зумовленої душі полягає в її межовому становищі. Якщо вона бажає, вона може забути Верховного Бога-Особу і увійти в матеріальне буття, де під впливом оманного его вона буде намагатися панувати над матеріальною природою, але якщо вона хоча, то вона може звернути своє обличчя до служіння Господу. Такою незалежністю наділена індивідуальна жива істота. Коли вона повертає обличчя до Господа, її зумовленому життю настає край і вона досягає найвищого успіху, але коли вона зловживає своєю незалежністю, вона входить в матеріальний світ. Однак Господь настільки добрий, що, як Наддуша, Він завжди залишаєтсья поруч з зумовленою душею. Господь байдужий до насолод і страждань, які дає матеріальне тіло. Він супроводжує джіву просто для того, щоб санкціонувати її дії і бути їхнім свідком, даючи змогу живій істоті отримувати плоди її діяльності, хороші чи погані.

Зовні тіла зумовленої душі Верховний Бог-Особа перебуває в образі чинника часу. Згдіно з філософією санкг’ї існує двадцять п’ять елементів. Двадцять чотири вже описаних елементи разом із чинником часу складають двадцять п’ять елементів. Деякі вчені філософи рахують також Наддушу, і таким чином виходить двадцять шість начал.