34
бгӯтн чгідра-дттва
бахір антарам ева ча
прендрійтма-дгішйатва
набгасо втті-лакшаам
бгӯтнм — живих істот; чгідра-дттвам — простір, що дає пристановище; бахі — зовнішнє; антарам — внутрішнє; ева — також; ча — і; пра — життєвого повітря; індрійа — чуттів; тма — і розуму; дгішйатвам — поле діяльності; набгаса — елементу ефіру; втті — функції; лакшаам — властивості.
Функції і властивості ефіру можна визначити як здатність давати простір для зовнішнього й внутрішнього буття всіх живих істот, становлячи поле діяльності для життєвого повітря, чуттів і розуму.
ПОЯСНЕННЯ: Розум, чуття і життєва сила, тобто жива істота, мають форми, хоча вони не видимі для неозброєного ока. Тонкі образи форм міститься в ефірі, а всередині тіла вони проявляються як вени и циркуляція життєвого повітря. Зовні існують невидимі форми об’єктів чуттів. Зовнішня діяльність елементу ефіру проявляється в тому, що він порджує невидимі об’єкти чуттів, а його внутрішня діяльність проявляється в циркуляції життєвого повітря і крові. Той факт, що в ефірі існують тонкі форми, довела сучасна наука, винайшовши телебачення, яке за допомогою ефіру передає образи чи фотографічні зображення з одного місця в інше. Засаду, яка лежить в основі цього явища, пояснено в цьому вірші. Ці вірші являють собою потенційну основу для важливої дослідницької роботи, тому що пояснюють, як з ефіру виникають тонкі форми, які їхні властивості й функції, і як з цих тонких форм проявляються відчутні для чуттів елементи: повітря, вогонь, вода і земля. Розумова, або психологічна діяльність — мислення, відчуття й воління, — також відбувається на рівні ефіру. Цей вірш також підтримує твердежння «Бгаґавад-ґіти» про те, що стан розуму в час смерті визначає наступне життя. Розумові образи перетворюються в відчутні форми, коли матеріальне осквернення створює для цього нагоду згідно з законом розвитку грубих елементів з тонких образів.