5

ПОЯСНЕННЯ: Матеріальна енерґія має здатність покривати знання, але не має сили поширити свій вплив на Верховного Бога-Особу. Цей вплив поширюється тільки на прадж,    —    зумовлених душ, які народилися в матеріальних тілах. Як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях, відповідно до впливу трьох ґун матеріальної природи між різними живими істотами існують ті чи інші відмінності. У «Бгаґавад-ґіті» (7.12) дуже чітко з’ясовано, що, хоча ґуни добра, пристрасті й невігластва постають з Верховного Бога-Особи, Сам Він непідвладний їм. Іншими словами, енерґія, що постає з Верховного Бога-Особи, неспроможна вплинути на Нього, її вплив поширюється тільки на зумовлених душ, покритих матеріальною енерґією. Господь    —    це батько всіх живих істот, тому що це Він запліднює живими істотами матеріальну енерґію. Отже, зумовлені душі отримують тіла, утворені матеріальною енерґією, а батько всіх живих істот залишається осторонь від трьох ґун.

В попередньому вірші сказано, що Верховний Бог-Особа використав матеріальну енерґію для того, щоб явити Свої розваги живим істотам, які хотіли насолоджуватися матеріальною енерґією і панувати над нею. Це світ створено за допомогою матеріальної енерґії Господа задля так званої насолоди цих живих істот. Існує дуже непросте запитання: чому Господь створив матеріальний світ, в якому зумовлені душі зазнають всіляких страждань. Попередній вірш натякає на причину цього словом лілай, яке означає «задля Господніх розваг». Господь хоче перевиховати зумовлені живі істоти, допомігши їм позбутися потягу до насолоди. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що існує тільки один володар насолоди    —    Верховний Бог-Особа. Отже, матеріальну енерґію створено для тих, хто вдає з себе володарів насолоди. Це допомагає зрозуміти приклад з поліцією в державі: сама по собі поліція державі не потрібна, але з огляду на те, що деякі громадяни порушуватимуть державні закони, доводиться створювати відділ з боротьби проти злочинності. З одного боку цей відділ не потрібен, а з іншого боку потрібен. Так само Господь не мав ніякої потреби створювати матеріальний світ, де зумовлені душі зазнають численних страждань, але разом з тим існує категорія живих істот, яких називають нітйа-баддга, вічно зумовлені. Ми кажемо, що вони зумовлені з непам’ятних часів, тому що неможливо з’ясувати, як і коли жива істота, невід’ємна частка Верховного Господа, повстала проти Його верховної влади.

Цілком очевидно, що існує дві категорії людей: покірні законам Верховного Господа, і атеїсти, чи безбожники, які не визнають існування Бога і хочуть встановлювати свої закони. Вони хочуть довести, що кожен може встановлювати свої власні закони чи створювати свій власний релігійний шлях. Навіть не намагаючись з’ясувати, як саме виникли ці дві категорії живих істот, можна без ніяких сумнівів сказати, що частина живих істот повстала проти законів Господа. Цих істот називають зумовленими душами, тому що їх зумовлюють три ґуни матеріальної природи. Саме через це в вірші вжито слова ґуаір вічітр.

В матеріальному світі існує 8 400 000 видів життя. Всі живі істоти    —    духовні душі і тому трансцендентні щодо матеріального світу. Чому ж вони перебувають у різних формах життя, на різних рівнях розвитку? Відповідь на це запитання дає цей вірш: вони впадають в оману під впливом трьох ґун матеріальної природи. Створені матеріальною енерґією, їхні тіла скаладаються з матеріальних елементів. Під покровом матеріального тіла жива істота втрачає свою духовну тотожність, і тому в вірші вжито слово мумухе, яке вказує на те, що вони забули про свою духовну тотожність. Про свою духовну тотожність забувають ті джіви, або душі, яких покрила і зумовила матеріальна енерґія. Також у цьому вірші вжито слово джна-ґӯхай. Ґӯх означає «покриття». Знання крихітних зумовлених душ покрите, і тому вони проявляються в численних видах життя. У сьомій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано: «Матеріальна покриває живі істоти ілюзією». У Ведах також сказано, що вічні живі істоти покриті різними ґунами, і тому їх називають трибарвними, червоно-біло-синіми. Червоний символізує ґуну пристрасті, білий    —    ґуну добра, а синій    —    ґуну невігластва. Ці ґуни становлять частину матеріальної енерґії, тому живі істоти, які перебувають під впливом цих ґун, мають різні матеріальні тіла. Забувши про свою духовну тотожність, вони вважають, що вони і є матеріальні тіла. Для зумовленої душі «я» означає «моє матеріальне тіло». Це називається моха, або ілюзія.

У «Катга Упанішада» неодноразово сказано, що Верховний Бог-Особа ніколи не підпадає під вплив матеріальної природи. Тільки живі істоти, зумовлені душі, чи крихітні невід’ємні частки Всевишнього, зазнають впливу матеріальної природи і з’являються в різних тілах, що коряться різним матеріальним ґунам.