No edit permissions for Ukrainian

17

девахӯтір увча
пуруша практір брахман
на вімучаті кархічіт
анйонйпрайатвч ча
нітйатвд анайо прабго

девахӯті увча  —  Девахуті сказала; пурушам  —  духовну душу; практі  —  матеріальна природа; брахман  —  о брахмано; на  —  не; вімучаті  —  відпускає; кархічіт  —  хоч коли; анйонйа  —  одне до одного; апрайатвт  —  через притягання; ча  —  і; нітйатвт  —  через вічність; анайо  —  їх обох; прабго  —  Господи.

Шрі Девахуті запитала: Дорогий брахмано, чи може матеріальна природа коли-небудь відпустити духовну душу? Вони вічно приваблюються одне до одного, тому як їх можна роз’єднати?

ПОЯСНЕННЯ: Девахуті, мати Капіладеви, задає своє перше запитання. Хоча ми можемо зрозуміти, що духовна душа відмінна від матерії, роз’єднати їх між собою неможливо ні за допомогою філософських роздумів, ні за допомогою правильного розуміння. Духовна душа    —    це межова енерґія Верховного Господа, а матерія    —    це Його зовнішня енерґія. Так чи інакше ці дві вічні енерґії з’єдналися і роз’єднати їх дуже важко, тому як індивідуальна душа може досягнути звільнення? Практика теж показує, що коли душа відділяється від тіла, то тіло припиняє своє існування, а коли тіло відокремлене від душі, існування душі неможливо виявити. Доки душа й тіло поєднані між собою, ми бачимо прояви життя. Але коли вони роз’єднуються, ми вже не бачимо проявів існування тіла й душі. Запитання, яке Девахуті задає Капіладеві, певною мірою викликане впливом філософії порожнечі. Послідовники філософії порожнечі кажуть, що свідомість утворюється внаслідок поєднання матеріальних елементів, а коли свідомість зникає і комбінація матеріальних елементів розпадається, в кінці не залишається нічого, крім порожнечі. У філософії майавади ця відсутність свідомості має назву нірвана.

« Previous Next »