30
йад на йоґопачітсу чето
мйсу сіддгасйа вішаджджате ’ґа
ананйа-хетушв атга ме ґаті сйд
тйантікі йатра на мтйу-хса
йад — коли; на — не; йоґа-упачітсу — до сил, які дарує йоґа; чета — увага; мйсу — проявів майі; сіддгасйа — досконалого йоґа; вішаджджате — приваблюється; аґа — люба матінко; ананйа-хетушу — не маючи іншої причини; атга — тоді; ме — до Мене; ґаті — його поступ; сйт — стає; тйантікі — необмежений; йатра — де; на — не; мтйу-хса — сила смерті.
Коли увагу досконалого йоґа більше не приваблюють містичні сили — побічні наслідки йоґічної практики і прояви зовнішньої енерґії, — його поступ на шляху до Мене вже ніщо не стримує і смерть втрачає над ним владу.
ПОЯСНЕННЯ: Йоґів загалом приваблюють побічні наслідки йоґічної практики, містичні сили, що дозволяють ставати меншим за найменше чи більшим за найбільше, виконувати будь-які свої бажання, підкорювати всіх своїй волі і навіть створити планету. Йоґи, які не мають достатнього знання про плоди відданого служіння, приваблюються до цих сил, але ці сили мають матеріальну природу і ніяк не пов’язані з духовним розвитком. Як і всі інші матеріальні сили, які створює матеріальна енерґія, містичні сили йоґа теж матеріальні. Розум досконалого йоґа не приваблюють жодні матеріальні здібності, його приваблює лише безкорисливе служіння Верховному Господу. Злиття з сяйвом Брахмана здається відданому не ліпшим за пекло, а йоґічні сили чи здатності, які передують досягненню досконалості в йозі, як оце влада над чуттями, приходять до нього самі собою. Що ж стосується досягнення вищих планет, відданий вважає мрії про це не ліпшими за хворобливе марення. Увага відданого зосереджена цілковито на вічному любовному служінні Господу, і тому смерть над ним не владна. Розвинувши таку відданість Господу, досконалий йоґ піднімається на рівень вічного знання і блаженства.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять сьомої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Пізнання матеріальної природи».