17
апічйа-дарана ават
сарва-лока-намасктам
санта вайасі каіоре
бгтйнуґраха-ктарам
апічйа-даранам — дуже прекрасний; ават — вічний; сарва-лока — жителів всіх планет; нама-ктам — об’єкт поклоніння; сантам — що існує; вайасі — у віці; каіоре — юності; бгтйа — Своєму відданому; ануґраха — дарувати благословення; ктарам — що прагне.
Господь вічно прекрасний, і Йому поклоняються жителі всіх планет. Він завжди юний і завжди прагне дарувати благословення Своїм відданим.
ПОЯСНЕННЯ: Слова сарва-лока-намасктам означають, що Йому поклоняються на всіх планетах. У матеріальному світі безліч планет, і так само безліч планет у духовному світі. На кожній планеті живе безліч істот, які поклоняються Господу, тому що Господу поклоняються всі, крім імперсоналістів. Верховний Господь дуже вродливий. Треба відзначити вжите в цьому вірші слово ават. Не слід думати, що Господь здається вродливим тільки відданим, але в кінцевому підсумку безособистісний. ават означає «вічний». Ця краса не тимчасова. Вона вічна, адже Господь вічно юний. У «Брахма-самхіті» (5.33) теж сказано: адваітам ачйутам андім ананта-рӯпам дйа пура-пуруша нава-йаувана ча. Первинна особа єдина, і другої немає, однак Він ніколи не виглядає старим. Він завжди сяє свіжою юністю.
Обличчя Господа завжди показує, що Він готовий явити ласку і дарувати відданим благословення. Однак невідданим Він відповідає мовчанням. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті», Він однаково ставиться до всіх істот, бо Він Верховний Бог-Особа, а вони Його діти, однак до тих, хто присвятив себе на віддане служіння Він виявляє особливу прихильність. Ту саму істину підтверджує цей вірш: Він завжди прагне дарувати милість Своїм відданим. Як віддані завжди прагнуть служити Верховному Богові-Особі, так Господь завжди прагне дарувати чистим відданим благословення.