18

ПОЯСНЕННЯ: Треба повсякчасно зосереджувати розум на Верховному Богові-Особі. Той, хто привчив себе постійно думати про якийсьіз незліченних образів Господа    —    про Крішну, Вішну, Раму, Нараяну та інших,    —    досягнув досконалості йоґи. Це підтверджує «Брахма-самхіта»: той, хто розвинув щиру любов до Господа і в кого очі змащені бальзамом трансцендентних любовних взаємин, завжди бачить Верховного Бога-Особу у своєму серці. Зокрема, відданий бачить Господа у Його прекрасному темному тілі Ш’ямасундари. В цьому полягає досконалість йоґи. Цю йоґу треба практикувати доти, доки розум перестає відхилятися навіть на мить. О тад вішо парама пада сад пайанті сӯрайа    —    Вішну є найвища особистість і Його завжди споглядають мудреці і святі.

Тої самої мети досягає відданий, який поклоняється формі Господа в храмі. Між відданим служінням у храмі і медитацією на Господній образ немає різниці, тому що образ Господа однаковий, чи Він проявляється в розумі, чи в якомусь доступному грубим чуттям елементі. Існує вісім різновидів форм, які писання рекомендують відданому споглядати. Ці форми можуть бути зроблені з піску, глини, дерева чи каменю, вони можуть бути створені уявою в розумі або утворені за допомогою самоцвітів, металу чи фарб. Усі ці форми мають однакову цінність. Той, хто медитує на форму Господа в розумі, бачить той самий образ, якомум поклоняється відданий у храмі. Верховний Бог-Особа абсолютний, і тому між цими двома Його формами немає різниці. Імперсоналісти через своє зневажливе ставлення до вічного образу Господа уявляють собі якесь коло. Над усім іншим вони віддають перевагу омкарі, хоча омкара теж має форму. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що омкара    —    це образ Господа, втілений у літерах. Так само Господь втілюється у формі статуї чи картини.

Ще одне важливе слово в цьому вірші    —    це пуйа-лока-йааскарам. Відданого називають пуйа-лока. Як очищує святе ім’я Господа, так само очищує просто повторення імені святого відданого. Чистий відданий Господа і Сам Господь невідмінні. Іноді рекомендують повторювати ім’я святого відданого, тому що це дуже очищує і підносить людину. Якось Сам Господь Чайтан’я став повторювати святі імена ґопі, а коли Його учні стали критикувати Його, кажучи: «Чому Ти повторюєш імена ґопі  ? Чому Ти не повторюєш ім’я Крішни?»,    —    Господь Чайтан’я розгнівався. Внаслідок цього Він посварився зі Своїми учнями, бажаючи покарати їх за спробу давати Йому поради щодо трансцендентної науки повторення святих імен.

Господь такий прекрасний, що віддані, які пов’язані з Його діяннями, також здобувають славу. Арджуна, Прахлада, Джанака Махараджа, Балі Махарадж та багато інших відданих не були навіть зречениками, вони були сімейні люди. Деякі з них, як-от Прахлада Махараджа і Балі Махараджа, народилися в демонічних родинах. Батько Прахлади Махараджі був демон, а Балі Махараджа був онуком Прахлади Махараджі, однак завдяки своїм стосункам із Господом вони зажили великої слави. Кожен, хто перебуває у вічних стосунках із Господом, розділяє славу Господа. Отже, висновок полягає в тому, що досконалий йоґ повинен привчати себе споглядати образ Господа і не припиняти своєї практики доти, доки його розум не буде повсякчасно й невідривно зосереджений на Господі.