41
бгӯтендрійнта-карат
прадгндж джіва-саджітт
тм татг птгаґ драш
бгаґавн брахма-саджіта
бгӯта — п’ять елементів; індрійа — чуття; анта-карат — від розуму; прадгнт — від прадгани; джіва-саджітт — від души-джіви; тм — Параматма; татг — так; птгак — відмінні; драш — споглядач; бгаґавн — Бог-Особа; брахма-саджіта — називається Брахман.
Верховний Бог-Особа, відомий як Парабрахман, — це споглядач. Він відмінний від душі-джіви, індивідуальної живої істоти, що поєднується з чуттями, п’ятьма елементами і свідомістю.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш дає чітке поняття про сукупне ціле. Жива істота відмінна від матеріальних елементів, а найвища жива істота, Бог-Особа, творець матеріальних елементів, відмінний від індивідуальної живої істоти. Цієї філософії, відомої як ачінт’я-бгедабгеда-таттва, навчав Господь Чайтан’я. Усе суще одночасно єдине і відмінне між собою. Космічний прояв, який Верховний Господь створив Своєю матеріальною енерґією, теж одночасно єдиний з Ним і відмінний від Нього. Матеріальна енерґія невідмінна від Господа і разом з тим, діючи в іншій сфері, відмінна від Нього. Так само індивідуальна жива істота єдина з Верховним Господом і відмінна від Нього. Ця філософія «одночасної єдності і відмінності» являє собою досконалий висновок вчення «Бгаґавад-ґіти», що підтверджує тут Капіладева.
Живих істот порівнюють до іскор вогню. Як сказано в попередньому вірші, багаття, полум’я, дим і дрова становлять єдине ціле. Так само живі істоти, матеріальні елементи і Верховний Бог-Особа поєднанні в єдине ціле. Становище живих істот не відрізняється від становище іскорок у вогнищі, що становлять його невід’ємні частки. Матеріальну енерґію тут порівняно до диму. Вогонь — це також невід’ємна частка Верховного Господа. У «Вішну Пурані» сказано, все, що ми бачимо чи відчуваємо, так у матеріальному, як і в духовному світах, суть поширення різних енерґій Верховного Господа. Як вогонь, залишаючись в одному місці, розливає навколо себе світло й тепло, так Верховний Бог-Особа поширює всім творінням Свої різноманітні енерґії.
Існує чотири філософські доктрини вайшнавізму: шуддга-адвайта (очищений нондуалізм), двайта-адвайта (одночасна єдність і відмінність), вішішта-адвайта (умовний нондуалізм) і двайта (дуалізм). Усі ці чотири вчення спираються на твердження «Шрімад-Бгаґаватам», викладені в цих двох віршах.