1–2
девахӯтір увча
лакшаа махад-дін
практе пурушасйа ча
сварӯпа лакшйате ’міш
йена тат-прамртгікам
йатг скгйешу катгіта
йан-мӯла тат прачакшате
бгакті-йоґасйа ме мрґа
брӯхі вістараа прабго
девахӯті увча — Девахуті сказала; лакшаам — ознаки; махат-дінм — махат-таттви і т. д.; практе — матеріальної природи; пурушасйа — духу; ча — і; сварӯпам — природа; лакшйате — описана; амішм — тих; йена — якими; тат-прама-артгікам — їхня істинна природа; йатг — як; скгйешу — у філософії санкг’я; катгітам — пояснено; йат — чого; мӯлам — кінцева мета; тат — те; прачакшате — називають; бгакті-йоґасйа — відданого служіння; ме — мені; мрґам — шлях; брӯхі — будь ласка, поясни; вістараа — докладно; прабго — Господи Капіло.
Девахуті запитала: Дорогий Господи, Ти вже систематично описав властивості сукупної форми матеріальної природи і ознаки духу згідно з філософією санкг’ї. А тепер, будь ласка, поясни шлях відданого служіння, остаточну мету усіх філософських систем.
ПОЯСНЕННЯ: У двадцять дев’ятій главі докладно пояснено велич відданого служіння, а також вплив часу на зумовлену душу. Докладний опис того, як час впливає на зумовлену душу, призначений розвинути в неї відреченість від матеріальної діяльності, яку вважають за марнування часу. У попередній главі наведено систематичний опис матеріальної природи, духу і Верховного Господа, чи Наддуші, а в цій главі пояснено засади бгакті-йоґи, відданого служіння — діяльності, що відповідає природі вічних стосунків між живими істотами і Богом-Особою.
Бгакті-йоґа, чи віддане служіння, становить підмурівок усіх філософських систем. Ту філософію, яка не має на меті відданого служіння Господу, вважають за умоглядне теоретизаторство. Але, звичайно, бгакті-йоґа без філософської основи також більшою чи меншою мірою залишається проявом сентиментальності. Одні вважають себе за інтелектуально дуже розвинених і просто філософствують та медитують, а інші просто керуються сентиментами не спирають свої твердження ні на яку філософську основу. Ні ті, ні інші не досягнуть найвищої мети життя, а якщо й досягнуть, то на це їм знадобиться дуже багато років. Отож, Веди дають людині філософське розуміння, навчаючи, що існує три начала: Верховний Господь, жива істота і їхні вічні стосунки, — і що мета життя полягає в тому, щоб, дотримуючись засад бгакті, відданого служіння, врешті-решт досягнути планети Верховного Господа й жити там як вічний Господній слуга, сповнений довершеної відданості й любові.
Філософія санкг’ї — це систематичний аналіз усього буття. Треба пізнати суть усіх речей, вивчаючи їхню природу і властивості. Це називається розвитком знання. Але не слід обмежуватися накопиченням знання, не намагаючись досягнути мети життя — бгакті-йоґи, що являє собою суть і основу всього пізнання. Якщо відкинути бгакті-йоґу і просто зануритися в аналітичне дослідження природи речей, ми не досягнемо практично ніяких результатів. У «Бгаґаватам» сказано, що діяти таким чином — це все одно, що обмолочувати порожню полову. Немає сенсу бити ціпом по полові, коли в ній вже не залишилося ніякого зерна. Систематично вивчаючи матеріальну природу, живу істоту і Наддушу, треба зрозуміти основний принцип усього знання — віддане служіння Господу.