5
локасйа мітгйбгіматер ачакшуша
чіра прасуптасйа тамасй анрайе
рнтасйа кармасв анувіддгай дгій
твам вірсі кіла йоґа-бгскара
локасйа — живих істот; мітгй-абгімате — введених в ілюзію оманним его; ачакшуша — сліпих; чірам — дуже довго; прасуптасйа — поснулих; тамасі — у темряві; анрайе — без притулку; рнтасйа — стомлених; кармасу — до матеріальної діяльності; анувіддгай — прив’язаним; дгій — з інтелектом; твам — Ти; вірсі — з’явився; кіла — справді; йоґа — системи йоґи; бгскара — сонце.
Любий Господи, Ти наче сонце, що розсіює пітьму зумовленого життя, в якій перебувають живі істоти. Їхнє око знання закрите і вони споконвічно сплять у цій темряві, не маючи притулку біля Твоїх лотосових стіп. У своїй ілюзії вони занурюються в матеріальні дії та їхні наслідки і виглядають дуже стомленими.
ПОЯСНЕННЯ: Як видно з цих віршів, Шріматі Девахуті, славетна матір Господа Капіладеви, дуже співчуває нещасним людям, які, не знаючи мети життя, сплять у мороці ілюзії. Вайшнава, відданий Господа, природно відчуває бажання пробудити цих людей. Так само Девахуті прохає свого славетного сина осяяти життя зумовлених душ знанням, щоб вони могли покласти край своєму жалюгідному зумовленому існуванню. Девахуті називає тут Господа йоґа-бгскара — «сонце всіх систем йоґи». Вона вже попрохала свого великого сина описати бгакті-йоґу, яку Господь назвав найвищою системою йоґи.
Бгакті-йоґа подібна до сонця, що своїм сяйвом рятує від темряви зумовлені душі, стан яких описано в цьому вірші. Вони не мають очей, щоб побачити, що їм справді потрібно. Вони не знають, що мета життя полягає не в тому, щоб нарощувати матеріальні потреби, бо тіло існуватиме всього лише кілька років. Живі істоти вічні й мають вічні потреби. Якщо людина дбає тільки про потреби тіла, не дбаючи про свої вічні потреби, то вона приєднується до цивілізації, розвиток якої приводить живі істоти до найтемніших місцин невігластва. Занурившись у сон у цій пітьмі, істота не лише не відновлює сили, але навпаки, дедалі більше стомлюється. Вона вигадує всілякі засоби, щоб позбутися цієї втоми, але це їй не вдається, і вона залишається в своїй ілюзії. Єдиний спосіб звільнитися від втоми, що приходить у боротьбі за існування, — це шлях відданого служіння, шлях свідомості Крішни.