28
ітй ева аіава бгуктв
дукга пауґаам ева ча
алабдгбгіпсіто ’джнд
іддга-манйу учрпіта
іті евам — ось так; аіавам — дитинство; бгуктв — провівши; дукгам — нещастя; пауґаам — отроцтво; ева — навіть; ча — і; алабдга — не досягши; абгіпсіта — чиї бажання; аджнт — від невігластва; іддга — загорівшись; манйу — її гнів; уч — досадою; арпіта — охоплена.
Так дитя проводить дитинство, потерпаючи від незліченних страждань, і вступає в отроцтво. Але й тут її страждання не припиняються, тому що її роздирають бажання, які їй ніколи не вдається виконати. Так, занурена в невігластво, жива істота впадає в гнів і розпуку.
ПОЯСНЕННЯ: Вік від народження до п’яти років називають дитинством. Від від п’яти років до кінця п’ятнадцятого року називають пауґанда. В шістнадцять років починається юність. Нещастя, яких істота зазнає в дитинстві, уже описано. Коли дитина досягає отроцтва, її посилають до школи, і це їй дуже не до вподоби. Їй хочеться бавитися, але її примушують ходити до школи, вчитися й готуватися до іспитів. Її страждання поглиблює те, що їй хочеться тих чи інших іграшок, але обставини нерідко не дозволяють їй отримати їх, і це її дуже вражає і засмучує. Іншими словами, в отроцтві вона також страждає, як вона страждала в дитинстві, і як вона далі страждатиме в юності. В отроцтві діти не знають стриму в своїх вимогах нових забавок, а коли їм не дають того, чого вони бажають, вони впадають у гнів і від того страждають.