32
йадй асадбгі патгі пуна
інодара-ктодйамаі
стгіто рамате джантус
тамо віаті пӯрвават
йаді — якщо; асадбгі — з неправедними; патгі — на шлях; пуна — знову; іна — задля ґеніталій; удара — задля шлунку; кта — виконувані; удйамаі — чиї зусилля; стгіта — спілкуючись; рамате — насолоджується; джанту — жива істота; тама — темряву; віаті — входить; пӯрва-ват — як раніше.
Отож, якщо жива істота знову стає на неправедний шлях, прислухаючись до людей, які, охоплені жагою чуттєвої втіхи, шукають статевих насолод і намагаються задовольнити язик, то вона знову йде в пекло, як і раніше.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Капіла вже розповідав, як зумовлена душа потрапляє в пекло Андга-тамісра чи Тамісра і, відстраждавши там, народжується в пекельній формі життя, тобто отримує тіло собаки або свині. Після низки таких народжень, вона знову народжується в людській формі життя. Як народжується людина, Господь Капіла також змалював. В материнській утробі формується зародок людини, вона якийсь час страждає в утробі і тоді виходить назовні. Якщо, отримавши після цих усіх страждань ще одну нагоду народитися в людському тілі, жива істота марнує свій цінний час у товаристві людей, яких цікавить головно статеве життя і смачні страви, вона, природно, знову скочується в те саме пекло Андга-тамісра чи Тамісра.
Більшість людей дбає головно про те, щоб задовольнити язик і статеві органи. Це матеріальне життя. Матеріальне життя означає «їж, пий та веселися; і забудь про пізнання своєї духовної суті чи про шлях духовного розвитку». Інтереси матеріалістів зводяться до задоволення язика, шлунку та статевих органів, тому кожен, хто хоче розвиватися духовно, повинен остерігатися їхнього товариства. Водитися з такими матеріалістами означає свідомо чинити самогубство. Тому сказано, що мудра людина уникатиме небажаного спілкування і натомість завжди спілкуватиметься зі святими особами. У товаристві святих людей усі сумніви щодо духовного напрямку життя розсіюються, і людина робить відчутний поступ на шляху духовного пізнання. Буває, що людина ревно сповідує ту чи іншу релігію. Вірно дотримуючись приписів своєї релігії, індуїсти, мусульмани та християни ходять до храму, церкви чи мечеті, але, на жаль, не можуть відмовитися від товариства людей, надмірно прив’язаних до статевого життя і задоволення язика. Але тут ясно сказано, що навіть той, хто формально зараховує себе до ревних членів тої чи іншої релігійної громади, але спілкується з такими людьми, неминуче потрапить до найтемнішої місцини пекла.