31
тад-артга куруте карма
йад-баддго йті састім
йо ’нуйті дадат клеам
авідй-карма-бандгана
тат-артгам — задля тіла; куруте — виконує; карма — діяльність; йат-баддга — зв’язаний якою; йті — іде; састім — в круговорот народжень і смертей; йа — яке тіло; ануйті — іде далі; дадат — даючи; клеам — страждання; авідй — невіглаством; карма — корисливою діяльністю; бандгана — причина рабства.
Задля тіла, яке постійно завдає турбот живій істоті і яке ніколи її не залишає, зв’язане з нею путами невігластва і корисливої діяльності, жива істота виконує найрізноманітніші вчинки, що примушують її знову й знову народжуватися й помирати.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що людина повинна працювати задля того, щоб задовольнити Яґ’ю, або Вішну, бо будь-яка робота, виконана не задля задоволення Верховного Бога-Особи, стає причиною рабства. У зумовленому станарі жива істота вважає тіло за саму себе і забуває свої вічні стосунки з Верховним Богом-Особою, працюючи просто на користь свого тіла. Зумовлена істота вважає, що тіло — це вона сама, побічні утвори його життєдіяльності — це її родичі, а земля, на якій їй випало народитися, гідна поклоніння. Засновуючись на цих хибних уявленнях, вона виконує численні непродумані вчинки, які примушують її знову й знову народжуватися в різних видах життя й помирати.
Так звані суспільні, національні та державні ватажки в сучасному світі далі й далі відводять людей від істинного шляху, заводячи їх на манівці тілесних уявлень про життя. Внаслідок цього як ватажки, так і їхні послідовники скочуються до пекельних форм життя, в яких їм доводеться народжуватися знову й знову. Характеризуючи це, «Шрімад-Бгаґаватам» каже: андг йатгндгаір упанйамн — коли сліпий веде низку інших сліпців, в наслідку всі вони впадуть у рівчак. Саме це й відбувається. В суспільстві не бракує вождів, готових несвідомі маси, але всі ці вожді перебувають у темряві тілесних уявлень про життя, і тому в людському суспільстві немає миру чи процвітання. Так звані йоґи, що демонструють всілякі фізичні вправи, належать до одної категорії з цими невігласами, тому що система хатга-йоґа рекомендована передусім для людей, які дивляться на світ через призму грубо-тілесних уявлень про життя. Висновок цього вірша полягає в тому, що доки людина тримається за тілесну концепцію життя, їй доведеться знову й знову народжуватися й помирати.