29

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші заслуговує окремого розгляду слово тйакшйан, яке вказує на те, що Шрі Крішна покинув тіло. Господь уособлює в Своєму образі вічне буття, знання і блаженство, тому Його тіло і Він Сам повністю тотожні. Як же могло статися, що Він покинув тіло і зникнув з поля зору людства? Серед невідданих та майаваді точаться суперечки щодо таємничого зникнення Господа, але Шріла Джіва Ґосвамі розвіює всі сумніви людей невеликого знання у своїй «Крішна-сандарбзі».

Як каже «Брахма-самхіта», Господь має багато форм. Там сказано, що Господь має безліч форм, а коли Він постає перед очима живих істот, як з’явився Господь Крішна, всі ці форми з’єднуються в Ньому. Окрім цих вищих, несхибних форм, Він має всесвітню форму, яку Він являв Арджуні перед битвою на полі Курукшетри. У цьому вірші також вжито слова спгітам, з якого випливає, що Він покинув Свою велетенську всесвітню форму, вірат-рупу, а не Свою первинну вічну форму, бо Свою форму сач-чід-ананда Він не змінює ніколи й ні за яких обставин. Віддані Господа відразу розуміють це просте пояснення, але невіддані, що практично не виконують ніякого відданого служіння Господеві, або не розуміють цієї простої істини, або шукають всіляких зачіпок, щоб заперечити вічність трансцендентного тіла Господа. Причина цього полягає в притаманній усім недосконалим живим істотам ваді    —    схильності обдурювати.

Практика також показує, що, до наших днів, трансцендентному образу Господа поклоняються в численних храмах і всі віддані на ділі пересвідчуються, що форма Божества у храмі невідмінна від форми Господа. Цей незбагненний прояв дії внутрішьної енерґії Господа описано в «Бгаґавад-ґіті» (7.25): нха прака сарвасйа йоґа-мй-самвта. Господь застерігає за Собою право не відкриватися всім і кожному. У «Падма Пурані» сказано: ата рі-кша-нмді на бгавед ґрхйам індрійаі    —    ім’я і образ Господа неможливо сприйняти матеріальними чуттями, але коли Він постає перед очима світських людей, Він прибирає форму вірат-рупа. Це додатковий матеріальний прояв форми Господа, пов’язаний з Господом так само, як означення пов’язане з підметом. Якщо з речення забрати означення, означуваний підмет від цього не змінюється. Так само, коли Господь покидає Свою вірат-рупу, Його вічна форма від цього не змінюється. Разом з тим між Господом і Його незліченними формами немає матеріальної відмінності. У П’ятій пісні буде розказано про те, як на різних планетах і нині поклоняються Господу в Його різних формах і як Йому поклоняються в різних храмах на Землі.

Шріла Джіва Ґосвамі і Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура у своїх коментарях докладно пояснюють відхід Господа, наводячи відповідні цитати з багатьох авторитетних ведичних джерел. Ми свідомо не наводимо тут ці всі свідчення, щоб без потреби не нарощувати об’єм книжки. Цей предмет пояснено в «Бгаґавад-ґіті», як уже згадано вище: Господь залишає за Собою право не відкриватися всім і кожному. Він завжди залишається недоступний зорові невідданих, що не мають відданості й любові. Тим самим вони віддаляються від Нього ще більше. Господь з’явився на Землі у відповідь на молитви Брахми, які той підніс до Кшіродакашаї Вішну. Отже, коли Господь прийшов, у Ньому злилися всі форми Вішну, а коли Він виконав Свою місію, всі ці форми природним чином відділилися й повернулсия на Свої місця.