14
т чгочйа-очйн авідо ’нуоче
харе катгй вімукгн аґгена
кшіоті дево ’німішас ту йешм
йур втг-вда-ґаті-смтінм
тн — ті всі; очйа — викликають жаль; очйн — у гідних жалю; авіда — невігласів; ануоче — я шкодую; харе — Господа; катгйм — до оповідей про; вімукгн — вороже налаштованих; аґгена — через гріхи; кшіоті — зігниває; дева — Господа; аніміша — вічний час; ту — але; йешм — кого; йу — тривалість життя; втг — марно; вда — філософські розумування; ґаті — кінцева мета; смтінм — прибічників обрядовості.
О мудрецю, люди, які через свої гріхи відчувають нехіть до оповідей про Трансцендентність і тому не розуміють мети «Махабгарати» [викладеної в «Бгаґавад-ґіті»], викликають співчуття навіть у тих, хто сам гідний жалю. Мені їх також шкода, тому що, поки вони марно філософствують, теоретизують про цілі життя і вдаються до всіляких ритуалів, їхнє життя поглинає вічний час.
ПОЯСНЕННЯ: Людину можуть пов’язувати Верховним Богом-Особою стосунки трьох типів, залежно від того, які ґуни матеріальної природи впливають на неї. Люди під впливом ґун невігластва і пристрасті затято заперечують існування Бога, а якщо й визнають його на словах, то відводять Богові роль виконавця їхніх забаганок. Вище за них стоять ті, хто перебуває під впливом ґуни добра. Цей другий розряд людей вважає, що Верховний Брахман безособистісний. Процес бгакті, що його основну складову частину становить слухання крішна-катги, вони вважають лише засобом, а не ціллю. Вище за них стоять чисті віддані. Вони перебувають на трансцендентному рівні, вищому за ґуну матеріального добра. Такі віддані дійшли твердого переконання в тому, що ім’я Бога-Особи, Його форма, слава, якості тощо належать до абсолютної сфери і тому невідмінні між собою. Для таких відданих слухати про Крішну — це все одно що спілкуватися з Ним лицем до лиця. Ця категорія людей, що втвердилися у чистому відданому служінні Господу, найвищою пурушартгою, метою людського життя, і його справжньою місією вважають віддане служіння Господу. Імперсоналісти, що занурються в умоглядні розумування і не вірять у Бога-Особу, байдужі до оповідей про Крішну. Такі люди викликають жаль у піднесених чистих відданих Господа. Самі гідні жалю, імперсоналісти шкодують тих, хто перебуває під впливом невігластва і страсті, але чисті віддані Господа шкодують і тих, і тих, тому що всі вони марнують дорогоцінний час людського життя на гонитву за ілюзією, пошук чуттєвих насолод і умоглядне теоретизування про ціль життя.