2

ПОЯСНЕННЯ: В матерії нараховують двадцять три складники. Це сукупна матеріальна енерґія, оманне его, звук, дотик, форма, смак, запах, земля, вода, вогонь, повітря, небо, око, вухо, ніс, язик, шкіра, рукуа, нога, орган виділення, геніталії, мова і розум. Під впливом часу вони всі поєднуються, а тоді, з ходом часу, розпадаються знову. Час    —    це енерґія Господа, що діє за Його волею незалежно ні від чого. Цю енерґію називають Калі, і її уособлює темна богиня-руйнівниця, що їй переважно поклоняються люди під впливом матеріальної ґуни темноти, чи невігластва. В одному з ведичних гімнів згаданий у даному вірші процес описано так: мӯла-практір авіктір махаддй практі-віктайа сапта шоаакас ту вікро на практір на вікті пуруша. Енерґія, що функціонує як матеріальна енерґія, складена з двадцяти трьох елементів, не є першопричиною творення. Потрібно, щоб у ці елементи увійшов Господь і вплинув на них Своєю енерґією, Калі. На цій істині сходяться усі ведичні писання. У «Брахма-самхіті» (5.35) сказано:

"Я поклоняюся передвічному Господові, Говінді, первинній Особі Бога. У формі однієї  зі Своїх частин, повної експансії [Маха-Вішну], Він входить в матеріальнуприроду, потім [в образі Гарбгодакашаї Вішну] - вкожний з матеріальних всесвітів, а після цього [в образі Кширодакашаї Вішну] проникає в усі елементи, у тому числі і в кожен атом матерії. Подібним формам Господа у всесвіті немає числа; вони знаходяться в усіх всесвітах і у середині кожного атома".

Подібне твердження є і в «Бгаґавад-ґіті» (10.42):

«Арджуно, навіщо тобі знати про всі Мої незліченні енерґії і про все розмаїття їхньої діяльності. Одним Своїм частковим довершеним поширенням [як Параматма, чи Наддуша] входячи у матеріальне творіння, Я перебуваю в усіх всесвітах і в усіх їхніх елементах, і завдяки тому відбувається творення цього світу». Дивовижна діяльність матеріальної природи можлива тільки тому, що за нею стоїть Господь Крішна. Отже, Він є першопричина, або найвища причина всіх причин.