37
екнта-лбга вачасо ну пус
сулока-маулер ґуа-вдам ху
руте ча відвадбгір упктй
катг-судгйм упасампрайоґам
ека-анта — єдиний, незрівнянний; лбгам — здобуток; вачаса — обговоренням; ну пусм — Верховної Особи; су-лока — праведні; мауле — найвищого вершителя діянь; ґуа-вдам — уславлення; ху — кажуть; руте — вух; ча — також; відвадбгі — вченими; упктйм — відредаґованиґ; катг-судгйм — цих нектарних трансцендентних послань; упасампрайоґам — наближаючись, виконують своє призначення.
Найвища досконалість і досягнення для всіх людей полягає в бесідах про діяння і велич Всевишнього вершителя благих діянь. Великі мудреці уклали такі чудові описи цих діянь, що коли людина просто наближає до них свій слух, її вуха виконують своє істинне призначення.
ПОЯСНЕННЯ: Імперсоналісти дуже бояться слухати про діяння Господа, тому що за найвищу мету життя вважають щастя від злиття з трансцендентним буттям Брахмана; будь-яку діяльність, навіть діяння Верховної Особи, вони вважають за матеріальну. Однак щастя, за яке йдеться в цьому вірші, відрізняється від усіх їхніх уявлень про щастя, бо тут мова йде про щастя, пов’язане з діяннями Верховної Особи, наділеної трансцендентної якостями. Варто відзначити вжите в цьому вірші слово ґуа-вдам, яке вказує на те, що віддані обговорюють якості Господа, Його діяння та розваги. Такого ріші, як Майтрея, аж ніяк не цікавить обговорення матеріальних якостей, проте він проголошує, що найвища досконалість на шляху трансцендентного самоусвідомлення — це обговорювати Господні діяння. Тому Шріла Джіва Ґосвамі робить висновок, що обговорення трансцендентних діянь Господа стоїть набагато вище за трансцендентне щастя досягнення кайвал’ї. Великі мудреці уклали такі чудові описи цих трансцендентних діянь Господа, що, коли людина просто слухає і переповідає їх, вона досягає досконалості самоусвідомлення, а її вуха і язик виконують своє істинне призначення. До таких великих творів належить і «Шрімад-Бгаґаватам». Просто слухаючи і переповідаючи його зміст, людина досягає найвищої досконалості життя.