12
са ваі нівтті-дгармеа
всудевнукампай
бгаґавад-бгакті-йоґена
тіродгатте анаір іха
са — ця; ваі — також; нівтті — відреченості; дгармеа — розвитком; всудева — Верховного Бога-Особи; анукампай — милістю; бгаґават — з Богом-Особою; бгакті-йоґена — процесом єднання; тіродгатте — зменшується; анаі — поступово; іха — в цьому світі.
Але завдяки милості Бога-Особи, Всудеви від цих хибних уявлень про свою сутність можна поступово позбутися, виконуючи віддане служіння Господу.
ПОЯСНЕННЯ: Становище душі в матеріальному світі дуже хистке, і його причиною є те, що душа ототожнює себе з матерією або, під впливом спекулятивної філософії, вважає себе за Бога. Але жива істота може врятуватися від цієї хисткої природи матеріального буття завдяки милості Бога-Особи, Всудеви, виконуючи віддане служіння Господу. Як уже йшлося у Першій пісні, віддане служіння Господу Всудеві породжує чисте знання, і тому відданий швидко звільняється від матеріалістичного світогляду і втрачає прив’язаність до матеріального життя. Таким чином він повертається до свого нормального стану духовного буття і стає невразливим для вітрів матерії, що викликають усі коливання в цьому світі. Тільки знання, яке приходить у чистому відданому служінні, може вивести душу на піднесений шлях свободи. Розвивати знання лише для того, щоб усе знати, не виконуючи відданого служіння, — марна праця. Такий добровільний труд не дасть людині бажаного результату. Господа Всудеву вдовольняє тільки віддане служіння. Отож, для того щоб здобути Його милість, треба спілкуватися з чистими відданими Господа. Чисті віддані Господа трансцендентні й вільні від будь-яких матеріальних бажань, включно з бажаннями насолоджуватися плодами своєї праці і філософствувати. Якщо людина бажає здобути милість Господа, вона повинна спілкуватися з чистими відданими. Тільки таке спілкування може, ступінь за ступенем, звільнити її від хисткої природи матеріального існування.