2

ПОЯСНЕННЯ: Як описано в попередній главі, відмінність між Наддушею, Верховним Господом, і живими істотами полягає в тому, що Господь створює проявлений космос за посередництвом Своїх численних енерґій, тоді як живих істот цей прояв вводить в оману. Отже Господь володіє всіма енерґіями, а живі істоти підпорядковуються їм. Порушуючи питання про трансцендентну діяльність Господа, Відура спростовує хибні уявлення про те, що, коли Господь сходить на Землю як втілення чи з’являється власною особою з усіма Своїми енерґіями, Він підлягає впливу майі, як звичайна жива істота. Ці уявлення поширені серед бідних на розум філософів, котрі вважають, що Господь і живі істоти перебувають на одному рівні. Відура хоче почути, як Майтрея спростовує цю теорію.

Цей вірш називає Господа чін-мтра, або цілковито духовним. Бог-Особа володіє незліченними енерґіями, здатними творити й проявляти безліч дивовижних речей, і тимчасових, і нетлінних. Матеріальний світ творить Його зовнішня енерґія, і тому він здається тимчасовим; через певні проміжки часу він проявляється, якийсь час існує, а тоді розпадається і спочиває в енерґії Господа. Це описано в «Бгаґавад-ґіті» (8.19): бгӯтв бгӯтв пралійате. Але творіння Його внутрішньої енерґії, духовний світ, не є тимчасовим проявом, як світ матеріальний. Духовний світ вічний і його виповнюють трансцендентне знання, багатство, сила, могутність, краса і слава. Такі прояви Господньої енерґії вічні, і тому їх називають нірґуна, вільними від будь-яких домішків якостей матеріальної природи, навіть якості матеріального добра. Духовний світ трансцендентний навіть щодо матеріального добра і тому незмінний. Верховний Господь цих вічних і незмінних якостей ніколи не підлягає впливу матерії в будь-якій формі, тому як можна уявити собі, що Його дії чи образ перебувають під впливом ілюзорної енерґії, майі  ?

Маґ або чарівник за допомогою свого мистецтва може проявляти багато чудес. За допомогою своїх маґічних трюків він може обернутися коровою, але разом з тим він не корова. Водночас, корова, в яку він обертається, невідмінна від нього. Так само й матеріальна енерґія невідмінна від Господа, тому що виходить із Нього, але водночас такий прояв енерґії Верховного Господа    —    це не Сам Господь. Трансцендентне знання й могутність Господа завжди залишаються незмінними і не вичерпуються, навіть коли проявляють матеріальний світ. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь сходить на Землю силою Своєї внутрішньої енерґії. Тому не може бути й мови про те, щоб Він осквернився матерією, змінився чи якось іще зазнав впливу якостей матеріальної природи. З огляду на те, що Господь володіє внутрішньою енерґією, Його можна назвати саґуна, але одночасно Він також нірґуна, бо ніяк не стикається з матеріальною енерґією. Суворі тюремні правила стосуються тільки до в’язнів, які відбувають покарання за порушення царевих законів, але до царя ці правила ніколи не стосуються, навіть якщо він з власної волі відвідує в’язницю. У «Вішну Пурані» сказано, що шість багатств Господа невідмінні від Нього Самого. Всі такі щедроти, як трансцендентне знання, сила, багатство, слава, краса і зреченість, тотожні з Богом-Особою. Коли Він, перебуваючи в матеріальному світі, проявляє ці достоїнства, вони не мають нічого спільного з ґунами матеріальної природи. Саме слово чін-мтратва є певним свідченням того, що діяння Господа завжди трансцендентні, навіть коли вони проявляються в матеріальному світі. Діяння Верховного Бога-Особи мають таку саму природу, як і Він Сам, бо інакше вони б не приваблювали звільнених відданих, як оце Шукадева Ґосвамі. Відура запитує, чи можуть Господні діяння підлягати впливу ґун матеріальної природи, як іноді хибно гадають люди з убогими знаннями. Скверна ілюзії, в яку вводять істоту матеріальні якості, спричинена відміністю матеріального тіла від духовної душі. Діяльність зумовленої душі відбувається за посередництвом якостей матеріальної природи і тому набуває спотвореного вигляду. Однак тіло Господа і Сам Господь тотожні між собою, і всі Господні дії, безперечно, з будь-якого погляду невідмінні від Нього. Висновок з усього сказаного полягає в тому, що люди, які вважають Господні дії матеріальними, безперечно, помиляються.