3
крійм удйамо ’рбгасйа
кма чікріішнйата
сватас-тптасйа ча катга
нівттасйа саднйата
крійм — до розваги; удйама — завзяття; арбгасйа — дітей; кма — бажання; чікрііш — схильність до гри; анйата — з іншими дітьми; свата-тптасйа — для того, хто черпає задоволення в собі; ча — також; катгам — для чого; нівттасйа — відреченого; сад — завжди; анйата — інакше.
Діти завжди в захваті від можливості погратися з іншими дітьми чи з якимось забавками, тому що їх переповнюють всілякі бажання. Але звідки ця схильність може взятися у Господа, адже Він черпає задоволення в Самому Собі і завжди від усього відречений?
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа єдиний і недвоїстий, і поза ним не може нічого існувати. За допомогою Своїх енерґій Він поширює Себе в численні особисті форми, а також у численні відокремлені частки, як вогонь поширює себе у тепло і світло. Поза Господом немає ніякого іншого буття, і тому Його стосунки з усіма і з усім — це, по суті, Його стосунки з Самим Собою. У «Бгаґавад-ґіті» (9.4) Господь каже:
май татам іда сарва
джаґад авйакта-мӯртін
мат-стгні сарва-бгӯтні
на чха тешв авастгіта
«Весь проявлений космос — це поширення Самого Господа в Його безособистісному аспекті. Все перебуває в Ньому і тільки в Ньому, але Сам Він поза всім». В цьому проявляється Господнє багатство прив’язаності і відреченості. Він прив’язаний до всього, але від усього відречений.