1
брахмовча
джто ’сі ме ’дйа сучірн нану деха-бгдж
на джйате бгаґавато ґатір ітй авадйам
ннйат твад асті бгаґаванн апі тан на уддга
мй-ґуа-вйатікард йад урур вібгсі
брахм увча — Господь Брахма сказав; джта — пізнаний; асі — Ти є; ме — мною; адйа — сьогодні; сучірт — здавна; нану — однак; деха-бгджм — наділеного матеріальним тілом; на — не; джйате — відомий; бгаґавата — Бога-Особи; ґаті — рух; іті — так є; авадйам — велика образа; на анйат — ніхто інший; тват — Тебе; асті — є; бгаґаван — Господи; апі — навіть хоча є; тат — все, що може бути; на — ніколи; уддгам — абсолютний; мй — матеріальної енерґії; ґуа-вйатікарт — через змішання ґун;
Господь Брахма сказав: Мій Господи, сьогодні, після багатьох років аскези, я нарешті пізнав Тебе. О, які нещасні ті втілені живі істоти, котрі не можуть Тебе побачити чи пізнати! Господи, Ти єдиний об’єкт пізнання, тому що не існує нічого вищого за Тебе. Навіть коли щось здається вищим за Тебе, воно не є Абсолютом. Являючи твірну силу матерії, Ти утверджуєш Своє верховне становище.
ПОЯСНЕННЯ: Невігластво живих істот, зумовлених матеріальними тілами, найбільшою мірою проявляється в тому, що вони не знають вищої причини космічного творіння. Люди створюють різні теорії щодо того, що є найвищою причиною космосу, але жодна з цих теорій не узгоджується з дійсністю. Єдина найвища причина всесвіту — це Вішну, а пелена, яка перешкоджає це побачити — це ілюзорна енерґія Господа. З волі Господа дивовижна матеріальна енерґія створює в матеріальному світі масу чудесних речей, які відвертають увагу зумовлених душ. Введені в оману цією енерґією, вони не можуть зрозуміти вищої причини всього сущого. Тому навіть найвидатніші вчені та філософи не являють собою нічого гідного подиву. Їхні досягнення здаються гідними подиву, тому що вони діють як знаряддя в руках ілюзорної енерґії Господа. Загальна маса людей перебуває в ілюзії і тому, заперечуючи існування Верховного Господа, схиляються перед нікчемними породженнями ілюзорної енерґії.
Верховну причину всього сущого, Бога-Особу, можна пізнати тільки з Його безпричинної милості, яку Він дарує Своїм чистим відданим, як оце Брахма та його послідовники в учнівській традиції від нього. Тільки завдяки аскезі Брахма зміг побачити Ґарбгодакашаї Вішну, і тільки побачивши Його він зміг пізнати Господа таким, який Він є. Побачивши розкішну велич і красу Господа, Брахма звідав якнайглибше вдоволення і визнав, що з Господом не може зрівнятися ніщо. Пізнати красу і велич Господа можна тільки завдяки аскезі, а той, хто пізнав їх, більше не приваблюється ні до чого іншого. Те саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (2.59): пара дшв нівартате.
В цьому вірші Брахма засуджує тупість людей, котрі не намагаються пізнати верховну красу і велич Господа. Шукати знання про Господа — це обов’язок кожної людини, а якщо вона не докладає до цього зусиль, її життя минає марно. Ті, хто шукає насолоди в матеріальній красі і величі, подібні до ворон. Ворони завжди порпаються в смітті, тому білі лебеді тримаються від них осторонь. Лебеді насолоджуються в озерах з чистою водою, вкритих лотосами і оточених чудовими садами. І ворони, і лебеді, безперечно, птахи, але птахи різної природи.