20
йо ’відйайнупахато ’пі дардга-вттй
нідрм увха джагарі-кта-лока-йтра
антар-джале ’хі-каіпу-спарнукӯл
бгімормі-мліні джанасйа сукга вівван
йа — один; авідйай — невіглаством; анупахата — не забруднений; апі — хоча; даа-ардга — п’ять; вттй — функцій; нідрм — сон; увха — прийняв; джагарі — в череві; кта — зробивши; лока-йтра — підтримання всіх істот; анта-джале — у воді всесвітнього потопу; ахі-каіпу — на ложі-змії; спара-анукӯлм — приємному на дотик; бгіма-ӯрмі — бурхливих хвиль; мліні — ланцюг; джанасйа — мудрої особи; сукгам — щастя; вівван — являючи.
Господи, посеред розбурханих хвиль всесвітнього потопу, Ти насолоджуєшся сном, спочиваючи на м’якому та приємному на дотик ложі-змії. І всі, хто має розум, мають можливість побачити, як солодко Ти спиш. Всі планети всесвіту при цьому спочивають у Твоєму череві.
ПОЯСНЕННЯ: Люди, які не можуть сягнути думкою за межі своїх власних здібностей, подібні до колодязних жаб, які неспроможні уявити велетенські розміри Тихого океану. Коли такі люди чують про те, що Верховний Господь лежить на ложі посеред всесвітнього океану, вони сприймають це, як міф. Їх дивує сама думка про те, що хтось може лежати посеред водних просторів і солодко спати. Однак досить трохи поміркувати, і ця думка не буде викликати недоречного подиву. Адже в океанських просторах живе безліч живих істот, які також насолоджуються всілякою фізичною діяльністю: їдять, сплять, обороняються і паруються. Якщо навіть такі незначні живі істоти можуть насолоджуватися життям посеред води, чому Верховний Господь, володар всієї могутності, не може спати на прохолодному тілі змія, насолоджуючись хвилями розбурханого океану? Господь відрізняється від інших живих істот тим, що всі Його дії трансцендентні і що Він здатний на будь-яке звершення, бо обмеження часу і простору над Ним не владні. Він може відчувати трансцендентну втіху незалежно від будь-яких матеріальних обставин.