21
йан-нбгі-падма-бгаванд ахам сам ійа
лока-трайопакарао йад-ануґрахеа
тасмаі намас та удара-стга-бгавйа йоґа-
нідрвасна-вікасан-налінекшайа
йат — чийого; нбгі — пупа; падма — лотосу; бгавант — з обителі; ахам — я; сам — постав; ійа — об’єкте поклоніння; лока-трайа — три світи; упакараа — допомагаючи творити; йат — чиєю; ануґрахеа — милістю; тасмаі — Йому; нама — мої поклони; те — Тобі; удара-стга — розташований в череві; бгавйа — містячи цілий всесвіт; йоґа-нідр-авасна — вставши зі свого трансцендентного сну; вікасат — розцвівши; наліна-ікшайа — Тому, чиї розплющені очі скидаються на лотоси.
О моє Божество, об’єкт мого поклоніння, я народився в обителі Твого лотосового пупа, щоб з Твоєї ласки творити всесвіт. Коли Ти насолоджувався сном, всі ці планети всесвіту були сховані у Твоєму трансцендентному череві. Тепер Ти встав зі сну і розплющив Свої очі, схожі лотоси, що розпускаються на світанку.
ПОЯСНЕННЯ: Брахма навчає нас перших правил арчани, згідно з якими відданий будує свій день від ранку (з четвертої години) і до вечора (до десятої години). Відданий повинен встати рано-вранці і піднести молитви Господу. Згідно з приписами арчани відданий повинен вранці виконати для Господа манґала-араті. Вбогі на розум невіддані, не розуміючи значення арчани, ганять ці правила, але в них просто немає очей і тому вони не бачать, що Господь також спить, коли забажає цього. Уявлення про те, що Всевишній безособистісний, настільки ускладнює людині доступ до відданого служіння, що дуже важко навіть знайти спільну мову впертими невідданими, які на все дивляться через призму матеріальних понять.
Імперсоналісти все оцінюють з позиції своїх перевернутих уявлень. Вони міркують: раз в матерії існують форми, дух повинен бути безформний; раз в матеріальному бутті є сон, в бутті духовному сну бути не може. А що система арчани, або поклоніння Божествам, визнає, що Божества можуть спати, то арчана, на їхню думку, — це майа. Такі думки за своєю суттю матеріальні. Як приймати щось у цьому світі, так і відкидати — це однаково матеріальне мислення. Істинним критерієм для оцінки будь-яких явищ є знання, отримане з вищого джерела, із Вед. Ці вірші «Шрімад-Бгаґаватам», як ми бачимо, рекомендують метод арчани. Перед тим, як творити всесвіт, Брахма побачив, що Господь спить на ложі-змії серед хвиль всесвітнього потопу. Отже, сон існує в царстві внутрішньої енерґії Господа, і чисті віддані Господа, як оце Брахма та його послідовники в низці учнів, підтверджують це. У цих віршах дуже виразно сказано, що Господь солодко спав серед розбурханих хвиль, тим самим показуючи, що може робити все що завгодно і що виконанню Його трансцендентної волі не можуть перешкодити ніякі обставини. Думки майаваді не сягають за межі їхнього досвіду в цьому матеріальному світі, і тому вони заперечують, що Господь може спати посеред води. Їхня помилка полягає в тому, що вони рівняють Господа до себе. Такий підхід цілковито матеріалістичний за своєю природою. Вся філософія школи майавади, що спирається на метод «не це і не те» (неті, неті), за своєю суттю цілком матеріалістична. Такого типу мислення не дасть людині змоги пізнати Верховного Бога-Особу таким, який Він є.