27
там ева мтйум амта тта даіва
сарвтманопехі джаґат-парйаам
йасмаі балі віва-сджо харанті
ґво йатг ваі насі дма-йантріт
там — Йому; ева — певно; мтйум — смерть; амтам — безсмертя; тта — любий синку; даівам — Всевишньому; сарва-тман — у всіх відношеннях; упехі — віддайся; джаґат — світу; парйаам — найвища мета; йасмаі — кому; балім — підношення; віва-сджа — всі півбоги, як оце Брахма; харанті — приносять; ґва — бики; йатг — як; ваі — неодмінно; насі — в носі; дма — мотузкою; йантріт — керовані.
Любий Дгруво, будь ласка, віддайся Верховному Богові-Особі, найвищій меті всього світу. Кожен, навіть півбоги на чолі з Господом Брахмою, коряться Йому, як бик кориться господарю, що тягне його за простромлену йому через ніс мотузку.
ПОЯСНЕННЯ: Хвороба матеріалізму полягає в тому, що ми проголошуємо себе незалежними від верховного володаря. Насправді наше матеріальне існування починається тоді, коли ми забуваємо верховного володаря і бажаємо самі панувати над матеріальною природою. Кожен в матеріальному світі докалдає всіх зусиль, щоб стати верховним володарем, — якщо не особисто, то в складі своєї нації, громади чи ще якось. Сваямбгува Ману порадив Дгруві Махараджі припинити бій, тому що хвилювався, щоб Дгрува Махараджа із марнолюбства не винищив весь рід якшів. Однак у цьому вірші Сваямбгува Ману намагається позбавити Дгруву Махараджу від останніх слідів марнолюбства, пояснюючи йому становище верховного володаря. Варто відзначити тут слова мтйум амтам, «смерть і безсмертя». У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже: «Я смерть, що в кінцевому підсумку забирає в демонів усе, що в них є». Демони тільки й знають, що боротися за існування, намагаючись панувати над матеріальною природою. Їм доводиться знову й знову вмирати після того, як вони своїми діями створюють тенета, які тримають їх в полоні матеріального світу. Для демонів Господь — це смерть, але для відданих Він амріта, вічне життя. Віддані, які постійно служать Господу, вже досягнули безсмертя, бо все, що вони роблять за цього життя, вони робитимуть і в наступному житті. Вони лише змінять матеріальні тіла на духовні. На відміну від демонів, їм більше не доводеться змінювати одне за одним матеріальні тіла. Отож Господь одночасно і смерть, і безсмертя. Для демонів Він смерть, а для відданих Він безсмертя. Він остаточна мета для всіх істот, тому що Він причина всіх причин. Сваямбгува Ману радить Дгруві Махараджі у всьому віддатися Господу, звільнившись від усякого марнолюбства. Хтось може запитати: «Чому люди поклоняються півбогам?» Цей вірш відповідає на це запитання, пояснюючи, що півбогам поклоняються люди меншого розуму. Півбоги приймають жертвопринесення тільки для того, щоб в кінцевому підсумку задовольнити Верховного Бога-Особу.