14
ева баху-сава кла
махтмвічалендрійа
трі-варґаупайіка нітв
путрйдн нпсанам
евам — так; баху — багато; савам — років; клам — час; мах-тм — велика душа; авічала-індрійа — з нестурбованими чуттями; трі-варґа — три категорії світської діяльності; аупайікам — сприятливе; нітв — провівши; путрйа — синові; адт — передав; нпа-санам — царський трон.
Так Дгрува Махараджа, велика душа, володіючи собою, провів багато років, належно виконуючи три різновиди світської діяльності: дотримуючись релігійних засад, поліпшуючи своє матеріальне становище і задовольняючи всі свої матеріальні бажання. Врешті-решт він передав царський трон своєму синові.
ПОЯСНЕННЯ: Щоб легко досягнути досконалості в матеріальному житті, треба дотримуватися релігійних засад. Завдяки цьому матеріальний добробут сам приходить до людини, і їй вдається легко задовольнити всі свої матеріальні бажання. Дгрува Махараджа, як цар, повинен був підтримувати свій статус кво, бо без цього він не зміг би правити людьми, і він робив це досконало. Але коли він побачив, що його син виріс і здатний взяти в руки царську владу, він одразу ж передав владу синові й облишив усю матеріальну діяльність.
Вжите в цьому вірші слово авічалендрійа заслуговує окремої уваги. Це означає, що чуття не турбували Дгруву Махараджу, і сила їхні не зменшувалися, хоча його вік був уже дуже похилим. З того, що він правив світом упродовж тридцяти шести тисяч років, можна зробити природний висновок, що він був уже дуже старим, однак чуття його зберегли молодечу свіжість. Проте, незважаючи на це, його не цікавило задоволення чуттів. Іншими словами, він цілковито панував над собою. З матеріального погляду він виконував свої обов’язки бездоганно. Так поводяться великі віддані. Шріла Раґгунатга даса Ґосвамі, один з безпосередніх учнів Господа Чайтан’ї, був сином дуже багатої людини. Хоча він не мав схильності насолоджуватися матеріальним щастям, він бездоганно виконував усі доручені йому справи, пов’язані з батьковим майном. Шріла Ґаурасундара порадив йому: «Всередині завжди залишайся відреченим, але зовні виконуй матеріальні обов’язки так, як належить». Досягнути цього трансцендентного становища можуть тільки віддані. Про це сказано в «Бгаґавад-ґіті»: тимчасом як йоґи та інші трансценденталісти намагаються приборкати чуття силою, віддані, навіть коли їхні чуття наділені повною силою, не використовують їх, тому що залучають їх до вищої, трансцендентної діяльності.