21
віджйа тв уттамаґйа-кікарв
абгйуттгіта сдгваса-вісмта-крама
нанма нмні ґан мадгудвіша
пршат-прадгнв іті сахатджалі
віджйа — зрозумівши; тау — їх; уттама-ґйа — Господа Вішну (славетного); кікарау — двоє слуг; абгйуттгіта — підвівся; сдгваса — збентежений; вісмта — забув; крама — правила поведінки; нанма — поклонився; нмні — імена; ґан — повторюючи; мадгу-двіша — Господа (ворога Мадгу); пршат — супутники; прадгнау — головні; іті — так; сахата — шанобливо з’єднавши; аджалі — складені долоні.
Побачивши цих надзвичайних осіб, безпосередніх слуг Верховного Бога-Особи, відразу ж підвівся. Але від несподіванки і збентеження він забув усі правила прийому. Врешті-решт він просто поклонився їм зі складеними долонями і став оспівувати святі імена Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Повторення святих імен Господа — це досконалий рада на будь-яку ситуацію. Коли Дгрува Махараджа побачив вішнудутів, безпосередніх слуг Господа Вішну, що мали по чотири руки й були чудово вбрані, він зрозумів, хто перед ним стоїть, але від несподіванки розгубився. Однак, просто повторюючи святе ім’я Господа, мантру Харе Крішна, він задовольнив свої незвичайних гостей, що несподівано з’явилися перед ним. Повторення святого імені Господа — це найвища досконалість. Навіть якщо людина не знає, як задовольнити Господа Вішну чи Його супутників, просто щиро повторюючи святе ім’я Господа вона досконало задовольняє всіх. Тому відданий, і в небезпеці, і в радості, завжди повторює мантру Харе Крішна. Коли йому загрожує небезпека, святе ім’я відразу ж рятує його, а коли йому пощастило безпосередньо бачити Господа Вішну чи Його супутників, повторюючи маха-мантру він задовольняє Господа. Така абсолютна природа маха-мантри. І небезпеці, і в щасті, її можна повторювати без жодних обмежень.