No edit permissions for Ukrainian

52

іда май те ’бгіхіта курӯдваха
дгрувасйа вікгйта-віуддга-кармаа
хітврбгака кріанакні мтур
ґха ча вішу араа йо джаґма

ідам  —  це; май  —  мною; те  —  тобі; абгіхітам  —  описано; куру-удваха  —  о великий нащадку Куру; дгрувасйа  —  Дгруви; вікгйта  —  славетні; віуддга  —  цілковито чисті; кармаа  —  діяння; хітв  —  залишивши; арбгака  —  дитина; кріанакні  —  іграшки; мту  —  матері; ґхам  —  дім; ча  —  також; вішум  —  до Господа Вішну; араам  —  по притулок; йа  —  хто; джаґма  —  пішов.

Трансцендентні діяння Дгруви Махараджі відомі всьому світові. Вони бездоганно чисті. Ще дитиною Дгрува Махараджа залишив усі свої іграшки, покинув захист матері і щиро віддався під захист Верховного Бога-Особи, Вішну. На цьому, дорогий Відуро, я закінчую оповідь, бо я все розповів тобі.

ПОЯСНЕННЯ: Чанак’я Пандіт каже, що життя кожної людини дуже коротке, але якщо вона діє належним чином, її слава житиме з покоління в покоління. Як Верховний Бог-Особа, Крішна, посідає вічну славу, слава відданого Господа Крішни також вічна. Тому, говорячи про діяння Дгруви Махараджі, Майтрея вжив два слова: вікгйта, або «славетні», і віуддга, або трансцендентні. Звершення Дгруви Махараджі, що маленькою дитиною пішов з дому в ліс і повністю віддався Верховному Богові-Особі, не знає собі рівних у матеріальному світі.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Четвертої пісні, дванадцятої глави, яка називається «Дгрува Махараджа повертається до Бога».

« Previous