No edit permissions for Ukrainian

47

ева са нірвіа-ман нпо ґхн
ніітга уттгйа маходайодайт
алабдга-нідро ’нупалакшіто нбгір
хітв ґато вена-сува прасуптм

евам  —  так; са  —  він; нірвіа-ман  —  не маючи ніяких надій; нпа  —  цар Анґа; ґхт  —  з дому; ніітге  —  глухої ночі; уттгйа  —  вставши; мах-удайа-удайт  —  дуже багатий завдяки благословенням великих душ; алабдга-нідра  —  не змігши заснути; анупалакшіта  —  щоб ніхто не бачив; нбгі  —  людьми; хітв  —  покинувши; ґата  —  пішов геть; вена-сувам  —  мать Вени; прасуптм  —  що глибоко спала.

Такі думки не давали царю Анзі заснути вночі. Сімейне життя втратило для нього будь-яку привабливість. Тому якось, глухої ночі, він встав з ліжка й пішов від матері Вени [своєї дружини], що глибоко спала. Обірвавши всяку прив’язаність до свого царства, палацу й величезних багатств, він без нічийого відома вислизнув з дому й пішов у ліс.

ПОЯСНЕННЯ: Вжите в цьому вірші слово маходайодайт означає, що завдяки благословенням великої душі можна отримати матеріальне багатство, але коли людина обриває свою прив’язаність до матеріального багатства, це слід вважати ще більшим благословенням великих душ. Царю було нелегко покинути багате царство й молоду, вірну дружину, і тільки завдяки великій милості Верховного Бога-Особи йому вдалося порвати всі прив’язаності і без нічийого відома піти в ліс. Відомо багато випадків, коли великі душі так само глухої ночі покидали дім, відкидаючи прив’язаність до дому, дружини й грошей.

« Previous Next »