23
вена увча
блі бата йӯйа в
адгарме дгарма-мніна
йе вттіда паті хітв
джра патім упсате
вена — цар Вена; увча — відповів; блі — дитячі; бата — ой; йӯйам — всі ви; в — справді; адгарме — в неправедних засадах; дгарма-мніна — вважаючи за релігійні; йе — ви, хто; вттідам — опікуна; патім — чоловіка; хітв — кидаючи; джрам — коханця; патім — чоловікові; упсате — поклоняється.
Цар Вена відповів: Ви нічого не знаєте. Як жаль, що ви вважаєте за релігійність те, що неправедне. Я гадаю, що ви кидаєте свого справжнього чоловіка, який про вас дбає, і збираєтеся поклонятися коханцю.
ПОЯСНЕННЯ: Цар Вена був такий бідний на розум, що назвав святих мудреців нетямущими, як малі діти. Іншими словами, він звинуватив їх у тому, що їхнє знання недосконале. Таким чином він вважав, що має право відкинути їхні поради й звинуватити їх у зраді, порівнявши їх до жінки, яка нехтує своїм опікуном-чоловіком і намагається задовольнити коханця, що зовсім не піклується про неї. Суть його порівняння очевидна: кшатрія повинен залучати брахманів до всілякої релігійної діяльності, і його вважають за їхнього годівника; якщо брахмани не поклоняються цареві, а замість того вдаються до півбогів, вони чинять той самий гріх, що й невірна жінка.