1

ПОЯСНЕННЯ: Вжиті тут слова муні-чодіт означають, що співці почули настанови великих мудреців та святих. Хоча Махараджа Прітгу тільки зійшов на царський трон і ще не проявив своєї божественної могутності, співці, як оце сути, маґадги й ванді, розуміли, що цар Прітгу    —    це втілення Бога. Вони зрозуміли це завдяки настановам, які вони почули від великих мудреців та вчених брахманів. Визначати, хто є втіленням Бога, треба на підставі повчань авторитетних осіб. Ми не повинні проголошувати когось Богом на підставі своїх здогадів. Як каже Нароттама даса Тгакура, сдгу-стра-ґуру    —    критерієм оцінки всіх духовних речей є настанови святих осіб, писань та духовного вчителя. Духовний вчитель    —    це той, хто дотримується настанов своїх попередників, тобто садгу, святих осіб. Істинний духовний вчитель не говорить нічого такого, що не згадано в авторитетних писаннях. Звичайні люди повинні керуватися настановами садгу, шастр і ґуру. Твердежння шастр і твердження істинних садгу чи ґуру не повинні розходитися між собою.

Сути, маґадги та інші співці знали напевно, що цар Прітгу    —    це втілення Бога-Особи. Хоча цар відмовлявся від такої хвали, тому що він ще не проявив божественних якостей, співці не перестали прославляти його. Вони були дуже задоволені словами царя, що, хоча був втіленням Бога, був дуже смиренним і люб’язним зі своїми відданими. Варто відзначити, що, як сказано перед тим (4.15.21), цар Прітгу, звертаючись до співців, усміхався і перебував у хорошому настрої. Отже, ми повинні вчитися від Господа і Його втілень смирення та люб’язності. Поведінка царя дуже втішила співців, і тому вони стали далі прославляти його і навіть провіщати майбутні діяння царя, про які вони почули від садгу й мудреців.