19
айа ту скшд бгаґавс трй-адгіа
кӯа-стга тм калайватіра
йасмінн авідй-рачіта нірартгака
пайанті ннтвам апі пратітам
айам — цей цар; ту — тоді; скшт — прямо; бгаґавн — Верховний Бог-Особа; трі-адгіа — володар трьох планетних систем; кӯа-стга — незмінний; тм — Наддуша; калай — частковим поширенням; аватіра — зійшов; йасмін — в кому; авідй-рачітам — створене невіглаством; нірартгакам — безглузде; пайанті — бачать; ннтвам — матеріальне розмаїття; апі — певно; пратітам — зрозуміло.
Цей цар — володар трьох світів, наділений владою безпосередньо від Верховного Бога-Особи. Завжди незмінний, він являє собою шакт’явеша-аватару, втілення Всевишнього. Як звільнена душа, наділена досконалим знанням, він бачить безглуздість в усьому матеріальному розмаїтті, то що основу цього розмаїття становить невігластво.
ПОЯСНЕННЯ: Співці молитв описують трансцендентні якості Прітгу Махараджі. Суть усіх цих якостей передано у словах скшд бгаґавн. Ці слова означають, що Махараджа Прітгу — це Сам Верховний Бог-Особа і тому володіє незліченними хорошими якостями. З Махараджею Прітгу ніхто не міг зрівнятися своїми хорошими якостями, тому що він був втіленням Верховного Бога-Особи. Верховний Бог-Особа у всій повноті володіє шістьма багатствами, і цар Прітгу, вповноважений від Нього, міг теж проявляти в усій повноті ці шість багатств Верховного Бога-Особи.
Також треба відзначити тут слова кӯа-стга, які означають «незмінний». Існує дві категорії живих істот: ніт’я-мукта і ніт’я-бадга. Ніт’я-мукта ніколи не забуває, що свого становища вічного слуги Верховного Бога-Особи. Той, хто не забуває свого становища і знає, що він невід’ємна частка Верховного Господа, належить до ніт’я-мукт. Жива істота, яка належить до числа ніт’я-мукт, представляє Наддушу, як поширення Наддуші. У Ведах сказано: нітйо нітйнм. Жива істота з числа ніт’я-мукт знає, що вона — поширення найвищого ніт’ї, тобто вічного Верховного Бога-Особи. Перебуваючи на цьому рівні, вона бачить матеріальний світ під інакшим кутом зору. Жива істота з числа ніт’я-баддг, вічно зумовлених душ, вважає різні прояви матеріального розмаїття за відмінні між собою. Але треба пам’ятати, що тіло, яке отримує зумовлена душа, мало чим відрізняється від одягу. Людина може вдягатися по-різному, але наділена справжнім знанням особа не бере до уваги одягу. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (5.18):
відй-вінайа-сампанне
брхмае ґаві хастіні
уні чаіва вапке ча
паіт сама-даріна
«Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного брахману, корову, слона, собаку та собакоїда (парію)».
Отже, наділена знанням особа дивиться не на одяг, що зовні вкриває живу істоту, а на чисту душу, сховану під тим чи іншим одягом. Вона розуміє, що різноманітний одяг — це утвір невігластва (авідй-рачітам). Як шакт’явеша-аватара, наділений силою від Верховного Бога-Особи, Прітгу Махараджа посідав незмінне духовне становище, і тому ніяк не міг ставитися до матеріального світу як до реальності.