6
васу кла упдатте
кле чйа вімучаті
сама сарвешу бгӯтешу
пратапан сӯрйавад вібгу
васу — багатства; кле — належного часу; упдатте — збирає; кле — належного часу; ча — також; айам — цей цар Прітгу; вімучаті — повертає; сама — рівно; сарвешу — всім; бгӯтешу — живим істотам; пратапан — сяючи; сӯрйа-ват — як бог Сонця; вібгу — могутній.
Цар Прітгу матиме силу бог Сонця. Як бог Сонця на всіх однаково проливає своє світло, так цар Прітгу буде на всіх однаково проливати свою милість. Як бог Сонця протягом восьми місяців випаровує воду, а під час сезону дощів щедро повертає її, так цар Прітгу збиратиме з підданих податків, а в часи скрути повертатиме їх людям.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш дуже добре пояснює принцип збору податків. Збір податків призначений не для того, щоб так звані державні керівники могли задовольняти свої чуття. В час скрути, як оце під час голоду чи повені, цар повинен роздавати зібрані податки назад своїм підданим. Зібрані за допомогою податків гроші аж ніяк не можна розподіляти між урядовцями в формі високої платні та всіляких вигод. Однак за Калі-юґи становище підданих дуже тяжке, бо гроші, стягнені з них всіма можливими способами у формі податків, ідуть на оплату особистих вигод державних керівників.
Порівняння царя Прітгу з сонцем, наведене в цьому вірші, дуже вдале. Сонце перебуває на відстані мільйонів кілометрів від Землі, але, хоча саме воно не доторкається до Землі, воно формує суходіл на всій планеті випаровуючи воду з океанів та морів, а також робить землю родючою, поливаючи її дощами під час сезону дощів. Як ідеальний цар, Махараджа Прітгу, теж досконало керував всіма містами й селами, наче Сонце.