ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА

1: Великий мудрець Майтрея розповідав Відурі далі: Дорогий Відуро, хоча Земля закінчила свої молитви, їй не вдалося заспокоїти царя Прітгу, і його губи тремтіли від великого гніву. Незважаючи на страх, Земля зважилася знову заговорити до царя, щоб його вмилостивити.

2: Дорогий Господи, милостиво вгамуй свій гнів і послухай терпляче, що я хочу сказати тобі. Будь ласка, візьми мої слова до уваги. Нехай я нікчемна істота, все одно мудра людина може з усього взяти суть і зробити для себе висновок, як бджола з кожної квітки бере мед.

3: Великі провидці й мудреці визначили багато різних методів, що дарують людям процвітання і приносять користь не лише в цьому житті, але й у наступному.

4: Той, хто дотримується засад і вказівок великих мудреців минулого, легко досягає успіху в своїй практичній діяльності й безтурботно насолоджується життям.

5: Дурень, який будує свої теорії й вигадує власні методи, відкидаючи авторитет мудреців та їхні бездоганні вказівки, просто знову й знову зазнає поразки у своїх починаннях.

6: Дорогий царю, усе насіння, коріння, зілля та збіжжя, що створив колись Господь Брахма, нині використовують невіддані, які не мають ніякого духовного знання.

7: Дорогий царю, не лише мої злаки й трави пішли на поживу невідданим, але й мене саму занедбали. Мене зневажили царі, що не карають негідників, які, використовуючи збіжжя для задоволення чуттів, перетворилися на злодіїв. Через це я сховала все насіння, що призначене для жертвопринесень.

8: Лежачи в моїх надрах протягом тривалого часу, все зерно зіпсувалося. Тому ти повинен якнайшвидше добути це зерно відповідним способом, який рекомендують ачар’ї та шастри.

9–10: О великий герою, захиснику живих істот, якщо ти бажаєш полегшити їхнє становище й забезпечити їх зерном, якщо ти бажаєш напоїти їх моїм молоком, знайди для мене відповідне теля, дійницю для молока, а також дояра, який мене доїтиме. Сповнившись любові до теляти, я виконаю твоє бажання й дам тобі молока.

11: Дорогий царю, також ти повинен вирівняти всю поверхню земної кулі. Це допоможе мені зберігати в ґрунті воду навіть після того, як закінчиться сезон дощів, що випадають з милості царя Індри. Дощова вода залишатиметься на земній поверхні, тому ґрунт, вологий і родючий, даватиме хороші урожаї.

12: Вислухавши люб’язну й корисну пропозицію Землі, цар пристав на неї. Він обернув Сваямбгуву Ману в теля і надоїв собі в пригорщу всілякі трави й злаки з Землі в образі корови.

13: Інші, наділені такою самою мудрістю, як і цар Прітгу, теж взяли від Землі найліпші з дарів. Кожен скористався з цієї можливості і, йдучи за прикладом царя Прітгу, взяв від Землі все, чого бажав.

14: Великі мудреці перетворили на теля Бріхаспаті і, зробивши дійницею чуття, надоїли з Землі всі форми ведичного знання, яке очищує слова, розум і слух.

15: Громада півбогів зробила телям Індру, царя небес, і надоїла з Землі напій соми, тобто нектар. Завдяки цьому вони здобули велику розумову, чуттєву й фізичну силу.

16: Сини Діті й демони обернули на теля Прахладу Махараджу, що народився в родині асурів, і добули всілякі алкогольні напої, зібравши їх у залізну посудину.

17: Жителі Ґандгарвалоки й Апсаралоки зробили телям Вішвавасу і надоїли молоко в дійницю з лотосової квітки. Це молоко прибрало форми солодкої музики та пісень і вроди.

18: Щасливі жителі Пітрілоки, божества поминальних церемоній, зробили телям Ар’яму. З великою вірою вони надоїли в невипалений глиняний горщик кав’ю, підношення предкам.

19: Потім жителі Сіддгалоки та Від’ядгаралоки обернули на теля великого мудреця Капілу, а дійницею зробили все небо, і надоїли з Землі містичні сили йоґи, починаючи з аніми. Таким чином жителі Від’ядгара-локи здобули вміння літати в небі.

20: Жителі планет, відомих як Кімпурушалока, зробили телям демона Майу і надоїли містичну здатність умить зникати на очах в інших людей і з’являтися знову в іншій подобі.

21: Тоді якші, ракшаси, привиди й відьми, звиклі їсти м’ясо, обернули Господа Шіву у втіленні Рудри [Бгутанатгу] на теля й надоїли в посудину з черепа напої, зроблені з крові.

22: Потім кобри та змії без клобуків, великі змії, скорпіони та інші отруйні тварини надоїли з Землі отруту, використавши для дійниці зміїні нори, а телям зробивши Такшаку.

23–24: Чотириногі тварини, як оце корови, своїм телям зробили бика, який возить Господа Шіву, а дійницею    —    ліс, і надоїли свіжу зелену траву, якою вони харчуються. Хижаки, як оце тигри, зробили своїм телям лева і отримали своє молоко в формі плоті. Птахи зробили своїм телям Ґаруду і надоїли з Землі молоко в образі рухомих істоти    —    комах, і нерухомих    —    злаків та інших рослин.

25: Дерева зробили телям баньян і отримали молоко в формі різних смачних соків. А гори, обернувши на теля Гімалаї, надоїли всілякі мінерали в дійницю з гірських вершин.

26: Земля всіх забезпечила їхньою властивою їжею. За часів царя Прітгу Земля повністю корилися його владі. Таким чином усі жителі Землі отримували свою їжу, створюючи відповідних телят і збираючи своє молоко в певні дійниці.

27: Дорогий Відуро, старійшина Куру, так цар Прітгу та всі інші істоти, які потребують їжі, створили різних телят і надоїли своє молоко. У формі цього молока всі вони отримали свою їжу.

28: Після того всього цар Прітгу залишився дуже задоволений Землею, тому що вона забезпечила всіх живих істот достатньою кількістю їжі. Він відчув таку любов до Землі, ніби вона була його рідна дочка.

29: Потім цар усіх царів, Махараджа Прітгу, розбиваючи своїм могутнім луком гірські вершини, розрівняв усю поверхню земної кулі, що з його милості стала майже зовсім гладкою.

30: Цар Прітгу був наче рідний батько для всіх підданих своєї держави. Всі бачили, що він усіх забезпечує засобами до існування і відповідною роботою, яка давала змогу заробити на життя. Розрівнявши поверхню земної кулі, він виділив на ній ділянки для осель, відповідно до бажань і потреб кожної людини.

31: Так цар збудував численні села, міста, селища, фортеці, житла для пастухів, обори для худоби, табори для царських наметів, копальні, міста рільників та гірські селища.

32: До царювання Махараджі Прітгу ніхто не планував розбудову міст, сіл і пасовищ тощо. До того всі селища були розкидані без ніякого порядку, і кожен будував свою оселю так, як йому хотілося. Однак з часів царя Прітгу міста і села стали розбудовувати згідно з попердніми планами.