No edit permissions for Ukrainian

11

чарамевамедгена
йаджамне йаджуш-патім
ваінйе йаджа-пау спардганн
аповха тірохіта

чарамеа  —  останнім; ава-медгена  —  жертвопринесенням ашвамедга; йаджамне  —  коли він виконував жертвопринесення; йаджу-патім  —  для задоволення Господа яґ’ї, Вішну; ваінйе  —  син царя Вени; йаджа-паум  —  жертовну тварину, призначену для яґ’ї; спардган  —  заздрячи; аповха  —  вкрав; тірохіта  —  зробившись невидимим.

Коли Прітгу Махараджа проводив останнє жертвопринесення коня [ашвамедга-яґ’ю], цар Індра, зробившись для всіх невидимим, через велику заздрість до царя Прітгу вкрав жертовного коня.

ПОЯСНЕННЯ: Царя Індру називають шата-крату, маючи на увазі, що він виконав сто жертвопринесень коня (ашвамедга-яґій). Треба пам’ятати, що жертовних тварин під яґ’ї не вбивали. Якщо жерці під час жертвопринесення промовляли ведичні мантри правильно, то принесена в жертву тварина поверталася до життя. Це дозволяло судити про успішність яґ’ї. Отже, коли цар Прітгу виконував соту яґ’ю, Індра відчув велику заздрість, не бажаючи, щоб хтось перевершив його. Належачи до числа звичайних живих істот, він позаздрив царю Прітгу і, зробившись невидимим, вкрав коня, щоб розладнати яґ’ю.

« Previous Next »