15
ева двіджґрйнуматнувтта-
дгарма-прадгно ’нйатамо ’вітсй
храсвена клена ґхопайтн
драшсі сіддгн ануракта-лока
евам — так; двіджа — брахманів; аґрйа — найліпшими; анумата — схвалені; анувтта — отримані в учнівській спадкоємності; дгарма — релігійні засади; прадгна — для кого це становить головний інтерес; анйатама — неприв’язаний; авіт — захисник; асй — Землі; храсвена — коротким; клена — часом; ґха — до твого дому; упайтн — особисто прийшовши; драшсі — побачиш; сіддгн — досконалих осіб; ануракта-лока — улюбленець підданих.
Господь вів далі: Дорогий царю Прітгу, якщо ти завжди піклуватимешся про підданих згідно з настановами вчених брахманів, отриманими в учнівській спадкоємності й почутими від духовного вчителя, і якщо ти, відкинувши прив’язаність до умоглядних теорій, будеш дотримуватися всіх релігійних засад, що їх визначають авторитети, тоді всі твої піддані будуть щасливі і любитимуть тебе, а тобі скоро вдасться побачити таких звільнених осіб, як четверо Кумар [Санаку, Санатану, Санандану і Санат-кумару].
ПОЯСНЕННЯ: Господь Вішну пояснив царю Прітгу, що кожна людина повинна дотримуватися засад варнашрама-дгарми, і тоді, незважаючи на своє становище в матеріальному світі, після смерті їй забезпечено звільнення. Однак за цієї епохи система варнашрама-дгарми повністю спотворена, і тому дотримуватися її засад дуже важко. Єдиний спосіб зробити своє життя досконалим полягає в тому, щоб розвивати свідомість Крішни. Як приписів варнашрама-дгарми можуть дотримуватися всі люди, незалежно від свого рівня, так і принципів свідомості Крішни можуть дотримуватися кожна людина в будь-якій частині світу.
В цьому вірші не випадково сказано, що треба діяти згідно з настановами найліпших брахманів (двіджґрйа), як оце Парашара й Ману. Ці великі мудреці вже залишили нам вказівки щодо того, як жити згідно з засадами варнашрама-дгарми. Так само Санатана Ґосвамі й Рупа Ґосвамі виклали вказівки щодо того, як стати чистим відданим Господа. Отже, дуже важливо діяти згідно з вказівками ачарій, які належать до парампари і які отримали знання від духовного вчителя. Так ми зможемо, незважаючи на матеріальні умови, в яких ми живемо, і не змінюючи свого становища, вийти з полону матеріальної скверни. Господь Чайтан’я Махапрабгу радить не змінювати свого становища. Треба лише слухати тих, хто володіє досконалим знанням, (це називається парампара) і втілювати отримані настанови в життя. Так можна досягнути найвищої досконалості в життя — звільнення, і повернутися додому, до Бога. Іншими словами, змінити потрібно свідомість, а не тіло. На жаль, за цієї епохи занепаду, людей цікавить тільки тіло, а не душа. Вони вигадують численні «ізми», які пов’язані лише з тілом і не мають нічого спільного з душею.
За сучасної демократії закони приймають голосуванням. Ціла громада законодавців щодня запроваджують якийсь новий закон. Але всі ці закони являють собою вигадки недосвідчених зумовлених душ і тому не можуть поліпшити становище людського суспільства. Раніше, незважаючи на свою автократичність, царі вірно дотримувалися принципів, які встановлювали великі мудреці і святі особи. Вони уникали помилок у правлінні країною, і все відбувалося належним чином. Піддані були доброчесні, цар законно збирав податки, і тому всі були щасливі. Нині так званих голів виконавчої влади обирають з-посеред людей, які більшою чи меншою мірою просто прагнуть влади і дбають про свої власні інтереси, не маючи ніякого знання шастр. Іншими словами, державами керують дурні й негідники в повному розумінні цього слова, а людський загал перебуває на рівні шудр. За такого поєднання дурнів та негідників з одного боку і шудр з другого, у світі не може бути миру й процвітання. Через це ми бачимо, що суспільство раз у раз струшують війни, заворушення і братовбивчі революції. За таких обставин лідери не можуть не лише привести людей до звільнення, але й навіть забезпечити їм умови для спокійного існування. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що той, хто керується в житті власними здогадами, нехтуючи шастри, ніколи не досягне успіху, а після смерті не здобуде ні щастя, ні звільнення.