34
маітрейа увча
іті ваінйасйа рджарше
пратінандйртгавад вача
пӯджіто ’нуґхітваіна
ґанту чакре ’чйуто матім
маітрейа увча — великий мудрець Майтрея вів далі; іті — так; ваінйасйа — сина царя Вени (Прітгу Махараджі); рджа-ше — святого царя; пратінандйа — схваливши; артга-ват вача — сповнені глибокого змісту молитви; пӯджіта — вшанований; ануґхітв — щедро благословивши; енам — царя Прітгу; ґантум — іти; чакре — зробив; ачйута — несхибний Господь; матім — Свій розум.
Великий мудрець Майтрея сказав Відурі: Верховний Бог-Особа високо оцінив сповнені глибокого змісту молитви Махараджі Прітгу. Цар належно вшанував Господа, і Господь, благословивши його, вирішив піти.
ПОЯСНЕННЯ: Найважливішим в цьому вірші є слова пратінандйртгавад вача, які вказують на те, що Господь гідно оцінив сповнені глибокого змісту молитви царя. Коли відданий молиться до Господа, він прохає в Господа не матеріальних благ, а милості. Він благає Господа дати йому змогу життя за життям служити Господнім лотосовим стопам. Тому Господь Чайтан’я каже у Своїй молитві: мама дажнмані джанмані, «життя за життям», тому що відданий не прагне навіть покласти край нескінченним народженням. Господь і відданий з’являються в матеріальному світі життя за життям, але їхні народження трансцендентні. У четвертій главі «Бгаґавад-ґіти» Господь повідомляє Арджуну, що і Він, і Арджуна вже народжувалися багато разів, але Господь пам’ятає всі попередні життя, тоді як Арджуна все забув. Господь і Його довірені віддані приходять знову й знову, щоб виконувати місію Господа, але їхні народження трансцендентні і не завдають страждань, яких завдає матеріальне народження. Тому їхню появу називають дів’я, тобто трансцендентна.
Ми повинні зрозуміти трансцендентну природу народження Господа і Його відданого. Господь народжується для того, щоб запровадити віддане служіння, досконалу систему релігії, а відданий народжується для того, щоб поширювати цю релігію, вчення бгакті, усім світом. Прітгу Махараджа — це втілення Господньої могутності, яка дає змогу поширювати вчення бгакті, і тому Господь благословив його залишатися непохитним у своєму становищі. Коли цар відмовився від будь-яких матеріальних благословень, Господь дуже високо оцінив його відмову. Інше важливе слово, вжите в цьому вірші, — це ач’юта, яке означає «несхибний». Хоча Господь з’являється в матеріальному світі, Його ніколи не слід вважати за одну з зумовлених душ, завжди схильний до падіння. Коли Господь з’являється, Він залишається на духовному рівні, вільний від скверни ґун матеріальної природи. Тому в «Бгаґавад-ґіті» Господь, пояснюючи природу Свого з’явлення, вживає слово тма-мйай — «влаштоване внутрішньою енерґією». Господь ніколи не падає, Він народжується в матеріальному світі не тому, що Його примушує до цього матеріальна природа. Він з’являється для того, щоб відродити досконалі релігійні засади і покласти край демонічному впливу на суспільство.