9
йа сва-дгармеа м нітйа
нірі раддгайнвіта
бгаджате анакаіс тасйа
мано рджан прасідаті
йа — кожен, хто; сва-дгармеа — своїми фаховими обов’язками; мм — Мені; нітйам — реґулярно; нірі — без жодних мотивів; раддгай — вірою та відданістю; анвіта — наділений; бгаджате — поклоняється; анакаі — поступово; тасйа — його; мана — розум; рджан — царю Прітгу; прасідаті — стає повністю задоволений.
Верховний Бог-Особа, Господь Вішну, вів далі: Дорогий царю Прітгу, коли людина, виконуючи всі свої фахові обов’язки, з любов’ю служить Мені, не прагнучи ніякої матеріальної вигоди, вона поступово здобуває глибоке внутрішнє вдоволення.
ПОЯСНЕННЯ: Сказане в цьому вірші підтверджує також «Вішну Пурана». Фахові обов’язки називаються варнашрама-дгарма і впорядковують чотири уклади матеріального і духовного життя, тобто життя брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри, а також брахмачарі, ґріхастги, ванапрастги та санн’ясі. Якщо людина діє згідно з приписами варнашрама-дгарми і не бажає насолоджуватися плодами своєї праці, вона поступово здобуває внутрішню вдоволеність. Виконувати свої фахові обов’язки в дусі відданого служіння Верховному Богові-Особі — це найвища мета життя. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що сам в цьому полягає суть методу карма-йоґи. Іншими словами, ми повинні діяти тільки для задоволення Господа, намагаючись Йому служити. Інакше ми будемо зв’язані наслідками своїх дій.
Якісь фахові обов’язки виконує кожен, але виконуючи матеріальну діяльність, ми не повинні мати на меті матеріальну вигоду. Замість того, плоди своєї праці треба офірувати Господу. І насамперед брахмані треба виконувати свої обов’язки не задля матеріальної вигоди, а для задоволення Верховного Бога-Особи. Так само повинні працювати і кшатрії, вайш’ї та шудри. У матеріальному світі всі виконують ті чи інші обов’язки, але мета цієї діяльності повинна полягати в задоволенні Верховного Бога-Особи. Віддане служіння дуже просте за своєю природою, і виконувати його можуть усі. Нехай людина залишається тим, ким вона є, їй треба лише встановити в себе вдома Божество Верховного Господа. Це може бути Божество Лакшмі-Нараяна чи Радга-Крішна (або якась інша з численних форм Господа). Брахмана, кшатрія, вайш’я чи шудра може поклонятися Божеству, підносячи Йому плоди своєї чесної праці. Незважаючи на свій фах, кожен повинен виконувати елементи відданого служіння: слухати про Господа, оспівувати Його імена і славу, пам’ятати про Нього, поклонятися Йому, все офірувати Йому і служити Йому. Так можна дуже легко зануритися в служіння Господу. Коли Господь задоволений служінням людини, її життя досягає досконалості.