39

ПОЯСНЕННЯ: Існує три категорії трансценденталістів, що намагаються подолати вплив ґун матеріальної природи: ґ’яні, йоґи та бгакти. Всі вони намагаються приборкати чуття, бажання яких порівнюють до безупинних хвиль річки. Річка ніколи не перестає котити свої хвилі, і зупинити їх дуже важко. Так само, хвилі бажання матеріальної насолоди такі сильні, що їх неможливо зупинити жодним іншим методом, крім бгакті-йоґи. Бгакти завдяки трансцендентному відданому служінню лотосовим стопам Господа відчувають таке трансцендентне блаженство, що бажання матеріальної насолоди зникають у них самі собою. Ґ’яні та йоґам, які не відчувають прив’язаності до лотосових стіп Господа, доводить просто боротися з хвилями бажання. Їх названо в цьому вірші рікта-матайа, тобто «тими, хто стоїть поза відданим служінням». Іншими словами, ґ’яні та йоґи, незважаючи на всі свої спроби звільнитися від бажання матеріальної діяльності, дедалі більше заплутуються в своїх хибних філософських міркуваннях чи безуспішних намаганнях припинити діяльність чуттів. Як уже було сказано в «Шрімад-Бгаґаватам» раніше:

Те саме наголошено в цьому вірші. Слова бгаджа всудевам вказують на те, що кожен, хто присвячує себе любовному служінню Крішні, сину Васудеви, може легко зупинити хвилі бажань. Поки людина намагається зупинити хвилі бажань штучними методами, їй не досягнути успіху. Так сказано в цьому вірші. Бажання корисливої діяльності коріняться в серці дуже глибоко, але відданим служінням дерева бажань можна повністю повикорчовувати, тому що віддане служіння розвиває вищі бажання. Коли людина відчуває вищі бажання, вона може пожертвувати нижчими. Позбутися бажань неможливо. Щоб звільнитися від нижчих бажань, треба розвинути бажання досягнути Всевишнього. Ґ’яні бажають злитися з Всевишнім воєдино, але таке бажання теж зараховують до розряду ками, або хіті. Що ж до йоґів, то вони бажають містичних сил, і це теж кама. Однак бгакти не бажають ніякої матеріальної насолоди і тому очищуються. Вони не намагаються силоміць придусити в собі бажання. Коли вони віддаються під захист пальців лотосових стіп Господа, бажання стають для них джерелом духовної насолоди. Кумари кажуть у цьому вірші, що лотосові стопи Господа Крішни    —    це найвище джерело всіх насолод. Тому треба віддатися під опіку лотосових стіп Господа, покинувши марні спроби позбутися бажань матеріальної насолоди. Доки людина не позбулася бажань матеріальної насолоди, вона не може звільнитися з рабства матеріального існування. Хтось може сказати, що хвилі річки течуть безупинно і зупинити їх неможливо. Однак річка тече в море, і коли в морі починається приплив, в гирлі річки вода теж піднімається і морські хвилі покривають собою річкові хвилі. Так само відданий за допомогою свого інтелекту обдумує стільки планів, пов’язаних зі служінням Господу у свідомості Крішни, що бажання служити Господу покривають собою болотну воду матеріальних бажань. Ямуначар’я засвідчував, що, відколи він занурився в служіння лотосовим стопам Господа, в його серці бурхливим потоком стали текти чимраз свіжіші бажання служити Господу, повністю покриваючи собою затхле бажання статевої втіхи. Ямуначар’я навіть казав, що він плює на це бажання. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) теж сказано: пара дшв нівартате. Отже, коли в нас розвивається бажання з любов’ю служити лотосовим стопам Господа, ми приборкуємо всі матеріальні бажання, пов’язані з задоволення чуттів.