No edit permissions for Ukrainian

40

кччгро махн іха бгавравам аплаве
ша-варґа-накрам асукгена тітіршанті
тат тва харер бгаґавато бгаджанійам аґгрі
ктвоупа вйасанам уттара дустаррам

кччгра  —  сповнений турбот; махн  —  величезний; іха  —  тут (у цьому житті); бгава-аравам  —  океан матеріального існування; аплава-ім  —  невідданих, які не шукають притулку біля лотосових стіп Верховного Бога-Особи; ша-варґа  —  шість чуттів; накрам  —  акули; асукгена  —  з великими труднощами; тітіршанті  —  долають; тат  —  тому; твам  —  ти; харе  —  Верховного Бога-Особи; бгаґавата  —  Всевишнього; бгаджанійам  —  гідного поклоніння; аґгрім  —  лотосові стопи; ктв  —  зробивши; уупам  —  човен; вйасанам  —  всіх небезпек; уттара  —  подолай; дустара  —  важкоздоланний; арам  —  океан.

Океан невігластва дуже важко перетнути, тому що він кишить лютими акулами. Хоча невіддані накладають на себе суворі аскези й покути, щоб перетнути цей океан, ми радимо тобі просто знайти притулок біля лотосових стіп Господа, які, немов човен, дають змогу переплисти на другий берег цього океану. Подолати цей океан дуже важко, але, обравши притулком Його лотосові стопи, ти врятуєшся від усіх небезпек.

ПОЯСНЕННЯ: Санат-кумара в цьому вірші порівнює матеріальне існування з великим океаном невігластва. Цей океан називають також Вайтарані. В океані Вайтарані, тобто в Причиновому океані, незліченні всесвіти плавають, мов м’ячі. По той бік океану простягається духовний світ Верховного Бога-Особи, про який у «Бгаґавад-ґіті» (8.20) сказано: парас тасмт ту бгво ’нйа. Поза матеріальною природою простягається царство вічної духовної природи. Тоді як усі матеріальні всесвіти знову й знову розпадаються і зникають у Причиновому океані, планети Вайкунтги, духовні за своєю природою, існують вічно й ніколи не зазнають знищення. Людська форма життя дає живій істоті нагоду перетнути океан невігластва, тобто матеріальний всесвіт, і ввійти у духовне небо. Хоча існує багато методів, або кораблів, на яких можна переплисти океан, Кумари радять царю обрати своїм притулком лотосові стопи Господа, що подібні до надійного корабля. Невіддані, які не віддаються під захист лотосових стіп Господа, намагаються перетнути океан невігластва за допомогою інших методів (карми, ґ’яни та йоґи), але їм доводиться зазнавати величезних труднощів. Боротьба з цими труднощами іноді настільки захоплює їх, що вони ніколи не досягають протилежного берега. Невіддані не мають певності в тому, що їм вдасться перетнути цей океан, а якщо це їм і вдається, то тільки ціною суворих аскез і покут. Натомість усі, хто береться до відданого служіння і вірить, що лотосові стопи Господа являють собою надійний корабель, на якому можна подолати цей океан, легко і зручно досягають протилежного берега.

Отже, Прітгу Махараджі радять скористатися човном лотосових стіп Господа, щоб легко подолати всі небезпеки матеріального існування. Небезпеки, які чигають на людину в матеріальному всесвіті, порівнюють до акул в океанських водах. Навіть якщо хтось вміє добре плавати, йому не врятуватися, коли на нього нападуть акули. Можна бачити багатьох так званих свамі та йоґів, які проголошують себе спроможними перетнути океан невігластва і переправити через нього інших, але які виявляються просто жертвами власних чуттів. Замість допомогти своїм послідовникам перетнути океан невігластва, такі свамі та йоґи самі падають жертвою майі в образі представниць прекрасної статі, жінок, і стають поживою для океанських акул.

« Previous Next »