No edit permissions for Ukrainian

7

птгур увча
ахо чаріта кі ме
маґала маґалйан
йасйа во дарана хй сід
дурдарн ча йоґібгі

птгу увча  —  цар Прітгу сказав; ахо  —  о Господи; чарітам  —  практика; кім  —  що; ме  —  мною; маґалам  —  щастя; маґала-йан  —  о втілення щастя; йасйа  —  яким; ва  —  ваша; даранам  —  можливість побачити; хі  —  певно; сіт  —  постала; дурдарнм  —  кого дуже важко побачити; ча  —  також; йоґібгі  —  великими йоґами містиками.

Цар Прітгу сказав: О великі мудреці, о уособлення щасливої долі, побачити вас дуже важко навіть для йоґів-містиків. Рідко кому вдається побачити вас. Я не знаю, за які праведні вчинки ви благословили мене, поставши переді мною.

ПОЯСНЕННЯ: Коли в духовному житті людини трапляється щось надзвичайне, це слід розцінювати як результат аґ’ята-сукріті, праведних вчинків, вчинених несвідомо. Побачити віч-на-віч Верховного Бога-Особу або Його чистого відданого    —    це рідкісне щастя. Коли це трапляється, треба розуміти це як наслідок колишніх праведних дій. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» (7.28): йеш тв анта-ґата ппа джанн пуйа-кармам    —    той, хто повністю звільнився від усіх наслідків своїх гріхів і занурився в праведну діяльність, дістає змогу присвятити себе відданому служінню. Хоча Махараджа Прітгу протягом усього свого життя вершив праведні вчинки, він дивувався, чим він заслужив зутріч із Кумарами. Він не міг пригадати ніяких праведних вчинків, які зробили б його гідним цього. В цьому виявилося смирення царя Прітгу, чиє життя було настільки сповнене праведних вчинків, що до нього прийшов навіть Сам Господь Вішну і провістив також прихід Кумар.

« Previous Next »