6
хаксана сінн
сва-дгішйешв іва пвакн
раддг-сайама-сайукта
пріта прха бгавґраджн
хака-сане — на золотому троні; сінн — коли вони сиділи; сва-дгішйешу — на вівтарі; іва — як; пвакн — вогонь; раддг — шанобливістю; сайама — самовладанням; сайукта — прикрашений; пріта — задоволені; прха — сказали; бгава — Господа Шіви; аґра-джн — старші брати.
Сидячи на золотому троні, четверо старших братів Господа Шіви були схожими на вогонь, що палає на жертовному вівтарі. Шляхетний Махараджа Прітгу, старанно стримуючи себе, з великою повагою заговорив до них.
ПОЯСНЕННЯ: Кумар названо в цьому вірші старшими братами Господа Шіви. Коли Кумари з’явилися на світ із тіла Господа Брахми, той попрохав їх одружитися і збільшити населення всесвіту. На початку творення конче потрібно було населити всесвіт, і тому Господь Брахма створював сина за сином і наказував їм народжувати дітей. Однак Кумари відмовилися виконати його прохання. Вони хотіли все життя залишатися брахмачарі, щоб повністю присвятити себе служінню Господу. Кумарів називають найштгіка-брахмачарі, тобто тими, хто ніколи не одружується. Коли вони відмовилися одружуватися, Господь Брахма так розгнівався, що його очі стали червоні, і з-поміж його брів з’явився Господь Шіва, чи Рудра. Тому стан гніву називають рудра. Господь Шіва теж має свою сампрадаю, відому як Рудра-сампрадая, і вони теж вайшнави.