No edit permissions for Ukrainian

42

намас та ішм іа
манаве кратмане
намо дгармйа бхате
кшйкуга-медгасе
пурушйа пурйа
скгйа-йоґеварйа ча

нама  —  поклони; те  —  Тобі; ішм іа  —  о найвищий з усіх, хто дарує благословення; манаве  —  найвищому розуму чи верховному Ману; краа-тмане  —  верховній причині всіх причин; нама  —  поклони; дгармйа  —  тому, хто володіє найліпшим розумінням релігії; бхате  —  найбільшому; кшйа  —  Крішні; акуга-медгасе  —  тому, чия розумова діяльність ніколи не натикається на нездоланні перешкоди; пурушйа  —  Верховній Особі; пурйа  —  настаршому зі старших; скгйа-йоґа-іварйа  —  володарю принципів санкг’я-йоґи; ча  —  також.

Дорогий Господи, Ти найвищий з усіх, хто дарує благословення, найстарший і найвищий з усіх, хто насолоджується. Ти світоч метафізичної філософії усього світу, тому що Ти причина всіх причин. Господи Крішно, Ти найвищий релігійний принцип, Ти верховний розум, і Твоя розумова діяльність не знає ніяких перешкод. Тому я знову й знову шанобливо схиляюся перед Тобою.

ПОЯСНЕННЯ: Варто звернути увагу на слова кшйа акуга-медгасе, що лунають у цьому вірші. Сучасні вчені дійшли у своїй розумовій діяльності до нездоланної межі, відкривши принцип невизначеності. Насправді, жива істота не може не бути обмеженою у своїй розумовій діяльності рамками часу й простору. Жива істота    —    це ау, крихітна частка Верховної Душі, і тому її мозок також крихітний і не може вмістити безмежного знання. Однак це не означає, що мозок Верховного Бога-Особи також обмежений. Він не може вмістити безмежного знання. У «Бгаґавад-ґіті» (7.26) Господь каже:

ведха саматітні
вартамнні чрджуна
бгавішйі ча бгӯтні
м ту веда на качана

«О Арджуно! Я є Верховний Бог-Особа, тож Мені відомо все, що відбувалося в минулому, все, що відбувається тепер, і все, що гряде. Я також знаю кожну живу істоту, Мене ж не знає ніхто».

Крішна знає все, але ніхто не може пізнати Крішну, не отримавши Його милість. Отож для Крішни і для Його представника не існує принципу невизначеності. Твердження Крішни досконалі й цілком певні. Вони справедливі для минулого, теперішнього й майбутнього. Для того, хто знає точно, що саме каже Крішна, також немає ніякої невизначеності. Рух свідомості Крішни спирається на «Бгаґавад-ґіту», яка вона є і як її повідав Господь Крішна. Для тих, хто бере участь в цьому русі, немає ніякої невизначеності.

Звертаючись до Господа Крішни, Господь Шіва називає Його тут також ішм а. Великі святі, мудреці й півбоги можуть дарувати благословення звичайним живим істотам, але самі вони отримують благословення від Верховного Бога-Особи. Без благословення Крішни ніхто не може давати благословення іншим. Слово манаве, що означає «верховному Ману», також привертає до себе увагу. Верховним Ману в ведичних писаннях називають Сваямбгуву Ману, що є втіленням Крішни. Всі Ману    —    це вповноважені втілення Крішни (манвантара-аватари). За один день Брахми з’являється чотирнадцять Ману, за один місяць    —    420, за рік    —    5 040, а за життя Брахми    —    504 000 Ману. Всі Ману виконують роль провідників людства, а Крішна    —    це найвищий провідник людства. Також слово манаве може означати «найвища досконалість в повторенні мантр». Мантра звільняє зумовлену душу від рабства. Просто повторюючи мантру Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе можна звільнитися від чого завгодно.

Кратмане    —    все має якусь причину. Цей вірш підважує теорію про те, що світ виник випадково. Все має якусь причину, і тому про випадковість тут не може бути й мови. Не знаходячи справжньої причини, так звані філософи та вчені безглуздо проголошують, що всім керує випадок. Як сказано в «Брахма-самхіті», Крішна    —    це причина всіх причин. Тому тут Його теж названо кратмане. Його особа    —    це першопричина всього сущого, корінь усього і сім’я всього. Як сказано у «Веданта-сутрі» (1.1.2), джанмдй асйа йата    —    Абсолютна Істина являє собою найвищу причину всіх творінь.

Також важливі в цьому вірші слова скгйа-йоґеварйа. У «Бгаґавад-ґіті» Крішну названо Йоґешварою, володарем усіх містичних сил. Той, хто не посідає незбагненних містичних сил, не може бути Богом. За епохи Калі багато людей, котрі посідають якусь дрібку містичних сил, проголошують себе Богом, але таких псевдо-богів можна визнати лише за дурнів, бо тільки Крішна є тою Верховною Особою, яка володіє всіма формами йоґічної та містичної досконалості. Засновником популярної нині санкг’я-йоґи був Капіла-атеїст, однак первісну філософію санкг’я-йоґи виклав інший Капіла, що був сином Девахуті і втіленням Крішни. Також санкг’я-йоґи вчив Даттатрея, ще одне втілення Крішни. Отже, Крішна    —    це джерело всіх систем санкг’я-йоґи та всіх містичних сил.

Окремо розглянути варто також слова пурушйа пурйа. У «Брахма-самхіті» Крішну названо аді-пурушею, первинною особою або первинним володарем насолоди. У «Бгаґавад-ґіті» Крішна також описаний як пура-пуруша, найстаріша особа. Хоча Він найстаріший за всіх, Він одночасно й наймолодший з усіх, нава-йаувана. Також треба розглянути вжите в цьому вірші слово дгармйа. Крішна    —    це основоположник усіх релігійних засад, і тому в «Бгаґаватам» сказано: дгарма ту скшд бгаґават-праітам (Бгаґ. 6.3.19). Запровадити нову релігію неможливо, тому що релігія вже існує    —    її засади встановив Господь Крішна. У «Бгаґавад-ґіті» Крішна пояснює нам суть предвічної дгарми і прохає облишити всі інші різновиди релігійних засад. Істинна дгарма полягає в тому, щоб віддатися Крішні. У «Махабгараті» (Вана-парва 88.221) також сказано:

йе ча веда-відо віпр
йе чдгйтма-відо джан
те ваданті махтмна
кша дгарма сантанам

Як пояснює цей вірш, ті, хто досконало пізнав Веди, хто став досконалим віпрою, чи знавцем Вед, хто знає суть духовного життя, називають Крішну, Верховну Особу, своєю санатана-дгармою. Тому Господь Шіва навчає нас засад санатана-дгарми.

« Previous Next »