57
кшардгенпі тулайе
на сварґа нпунар-бгавам
бгаґават-саґі-саґасйа
мартйн кім утіша
кшаа-ардгена — півмиті; апі — навіть; тулайе — у порівнянні; на — ніколи; сварґам — райські планети; на — ні; апуна-бгавам — злиття зі Всевишнім; бгаґават — Верховного Бога-Особи; саґі — спілкування; саґасйа — того, хто користається з можливості спілкуватися; мартйнм — зумовленої душі; кім ута — що й казати; іша — благословення.
Того, кому пощастило хоча б півмиті поспілкуватися з відданим, більше не можуть привабити плоди карми та ґ’яни. Тому як його можуть зацікавити благословення півбогів, підвладних законам народження і смерті?
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш показує, що з трьох категорій людей — кармі, ґ’яні та бгакт — найпіднесенішими є бгакти. Шріла Прабодгананда Сарасваті пише у своїй пісні: каівалйа наракйате трідаа-пӯр ка-пушпйате («Чайтан’я-чандрамріта»). Слово каівалйам означає тут злиття з сяйвом Верховного Бога-Особи, а слово трідаа-пӯр вказує на райські планети, на яких живуть півбоги. Відданому каівалйа-сукга, злиття з Господнім існуванням, здається нічим не ліпшим за пекло, бо втрату індивідуальності і злиття з сяйвом Брахмана за самогубство. Бгакта прагне завжди зберігати свою індивідуальність, для того щоб служити Господу. Що ж до піднесення на вищі планетні системи, він вважає це за фантасмагорію. Тимчасове матеріальне щастя не має для відданого жодної цінності. Відданий перебуває на такому високому рівні, що його не цікавить ні карма, ні ґ’яна. Плоди карми та ґ’яни здаються відданому, який досягнув трансцендентного рівня, такими нікчемними, що він не виявляє жодної цікавості до них. Бгакті-йоґа може дарувати бгакти цілковите щастя, і тому робить будь-яку іншу діяльність зайвою. Як сказано у «Шрімад-Бгаґаватам» (1.2.6), йайтм супрасідаті — просто виконуючи віддане служіння, можна здобути цілковите вдоволення. Такий результат спілкування з відданим. Не отримавши благословень чистого відданого, неможливо ні стати повністю задоволеним, ні збагнути трансцендентне становище Верховного Бога-Особи.