73
те вайа нодіт сарве
прадж-сарґе праджевар
анена дгваста-тамаса
сіскшмо вівідг прадж
те — ним; вайам — нас усіх; нодіт — наказано; сарве — всі; прадж-сарґе — під час створення живих істот, які населяють світ; прадж-івар — повелителі всіх живих істот; анена — цим; дгваста-тамаса — звільнившись від будь-якого невігластва; сіскшма — ми творили; вівідг — різних; прадж — живих істот.
Коли Господь Брахма наказав усім Праджапаті творити, ми стали прославляти цими молитвами Верховного Бога-Особу і завдяки тому повністю звільнилися від невігластва. Таким чином ми дістали силу і здатність творити всілякі живі істоти.
ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша видно, що різні види живих істот були створені одночасно на початку творення всесвіту. Безглузда теорія Дарвіна не знаходить у цих віршах ніякої підтримки. Не слід думати, що мільйони років тому не існувало наділених розумом людей. Навпаки, як видно з писань, насамперед була створена найрозумніша істота, Господь Брахма. Далі Господь Брахма створив інших святих мудреців, як оце Марічі, Бгріґу, Атрея, Васіштга й Господь Шіва. Вони своєю чергою створили різні типи тіли для живих істот з різною кармою. У «Шрімад-Бгаґаватам» Господь Капіладева каже Своїй матері, що жива істота отримує те чи інше тіло згідно зі своїми діями і що це відбувається згідно з рішенням представників Господньої влади. Представники Господньої влади, яких наділяє повноваженнями Сам Верховний Бог-Особа, — це Господь Брахма та всі інші Праджапаті і Ману. Отже, найперша істота, яка з’явилася на самому початку творення всесвіту, посідає найбільший інтелект. Сучасна так звана розумна людина з’явилася не в наслідку поступової еволюції. Як сказано у «Брахма-вайварта Пурані», жива істота проходить через поступову еволюцію, але розвивається не тіло, а свідомість. Всі типи тіл уже існують. Саме духовна істота, іскра духу в тілі, під наглядом представників вищих сил піднімається на дедалі вищі ступені розвитку, корячись законам природи. З цього вірша випливає, що різні типи живих істот існують уже з самого початку творення всесвіту. Не слід гадати, що якісь види життя повимирали. Всі види існують і далі, лише через обмеженість свого знання ми не бачимо справжнього стану речей.
Дуже важливими в цьому вірші є слова дгваста-тамаса, бо, не звільнившись від невігластва, неможливо керувати появою живих істот. Як сказано у «Шрімад-Бгаґаватам» (3.31.1), даіва-нетреа — живі істоти отримують свої тіла під наглядом вищих сил. Як ці вищі сили могли би керувати еволюційним розвитком живих істот, якби самі не були вільними від вад? Послідовники ведичної науки не можуть погодитися з еволюційною теорією Дарвіна, тому що вона хибує на серйозні вади.