13

ОЯСНЕННЯ: Землі, що лежать на південь від Гімалаїв,    —    це Індія, яку називали раніше Бгарата-варшею. Коли жива істота народжується у Бгарата-варші, вважають, що їй випало найбільше щастя. Чайтан’я Махапрабгу казав:

Той, хто народжується у Бгарата-варші, отримує все потрібне для життя. Він може скористатися з отриманих можливостей як для матеріального, так і духовного процвітання, і таким чином увінчати своє життя успіхом. Досягнувши мети життя, він повинен служити людству, ділячись своїми знаннями й досвідом з усім світом. Іншими словами, той, хто народився на землі Бгарата-варші, завдяки своїм праведним вчинкам у минулому отримує всі можливості для того, щоб досягнути успіху в людській формі життя. Кліматичні умови Індії дозволяють жити спокійним життям, не страждаючи від несприятливих матеріальних умов. За часів Махараджі Юдгіштгіри і Господа Рамачандри люди взагалі не знали ніяких тривог. Їм не дошкуляла навіть спека і надмірний холод. За царювання Господа Рамачандри й Махараджі Юдгіштгіри ніхто не відчував навіть троїстих страждань матеріального існування: адг’ятміки, адгібгаутіки і адгідайвіки (тобто страждань від власного тіла й розуму, від інших живих істот і від стихійних лих). Однак нині населення Індії живе в набагато скрутніших умовах, ніж решта світу, хоча це становище було створено штучно. Та навіть попри нинішню матеріальну скруту в Індії збереглася культура, яка дає змогу легко досягнути цілі життя    —    спасіння, чи звільнення від матеріального рабства. Той, хто народжується в Індії, має великий запас праведної діяльності з минулих життів.

Слово лакшіта-лакшам, вжите в цьому вірші, вказує на те, що народитися людиною в Бгарата-варші    —    це велике щастя. Ведична культура дає доступ до досконалого знання, і кожен, хто народився в Індії має всі можливості для того, щоб скористатися з ведичної культури, знання і соціального ладу, відомого як варнашрама-дгарма. Мандруючи всім світом, ми бачимо нині, що в деяких країнах люди мають усі матеріальні умови, але не мають ніяких умов для духовного розвитку. Всюди чогось бракує, і ніде немає всіх умов для всебічного розвитку. Сліпий може йти, але нічого не бачить, а кульгавий не може ходити, але все бачить. Це називається андга-паґу-нййа. Якщо сліпий посадить кульгавого собі на плечі, то зможе йти, керуючись вказівками кульгавого. Таким чином, об’єднавшись разом, вони можуть досягнути успіху, хоча окремо жоден з них не здатний дійти до своєї мети. Мета людського життя полягає в тому, щоб досягнути успіху в духовному житті, разом з тим впорядковано задовольняючи свої матеріальні потреби. На Заході люди мають великі матеріальні можливості, але зовсім не знають науки духовного розвитку. Багато з них прагнуть духовного життя, але з цього користаються численні шахраї, що приходять, збирають з них гроші, дурять і йдуть геть. На щастя, існує також рух свідомості Крішни, який покликаний дати людям все потрібне для матеріального й духовного розвитку. Тепер люди західних країн можуть скористатися з можливостей, які дає цей рух.

В Індії будь-який селянин, що не зазнав впливу життя в індустріалізованих містах, і нині вміє за будь-яких умов бути задоволеним і розвиватися в духовному житті. Тіло називають містом з дев’ятьма брамами, до яких належить двоє очей, двоє вух, двоє ніздрів, рот, дітородний орган і задній прохід. Коли всі дев’ять брам чисті й нормально функціонують, тіло вважають здоровим. Індійські селяни завжди дбають про чистоту цих дев’яти брам, встаючи рано-вранці, омиваючись біля криниці чи в річці, відвідуючи манґала-араті в храмі, співаючи маха-мантру Харе Крішна і снідаючи прасадом. Живучи таким чином, можна повністю скористатися з усіх можливостей, які дає людська форма життя. Ми поступово запроваджуємо цю систему в осередках нашого Товариства у західних країнах. Той, хто скористається з неї, буде дедалі поглиблювати своє духовне знання. Нині Індію можна порівняти до кульгавої людини, а Захід    —    до сліпої. Протягом останніх двох тисяч років Індія жила під гнітом чужинців, які перебили їй ноги й зупинили її проґрес. Натомість очі західних людей осліпли від сліпучого блиску матеріальних багатств. Подібний до сліпої людини Захід і подібна до кульгавої людини Індія повинні об’єднатися в русі свідомості Крішни. Тоді Індія, попри свою кульгавість, зможе пересуватися за допомогою Заходу, а Захід, попри свою сліпоти, зможе бачити за допомогою кульгавого. Коротше кажучи, задля добра всього людства матеріальний розвиток західних країн треба об’єднати з духовними багатствами Індії.